Валерій Шевчук: Фрагменти із сувою мойр. Частина 2. Театр прози

В. Шевчук — лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка, літературних премій ім. М. Коцюбинського, ім. А. Кримського, ім. І. Огієнка, ім. Є. Маланюка, ім. Є. Концевича тощо. Художні твори В. Шевчука перекладено більш як двадцятьма мовами світу.

* * *

Має багато протиріч: добрий, поступливий і водночас жорсткий. Принципово-затятий, творчо стихійний, розхристаний і пунктуальний, акуратний до педантичності. Взагалі йому чужа щоденна метушня, має аскетично-монотонний розпорядок дня… Хтось із нього кепкує, когось він вражає чи дивує, а когось і дратує, але поруч із самим Валерієм Шевчуком всі якось мимоволі меркнуть і маліють, та, здається, йому до того зовсім байдуже.

Раїса Мовчан

З передмови до книги В. Шевчука «Привид мертвого дому» (К., 2005)

Поки це писалося, автор довідався про фінал цієї сумної історії: феміністки бідаху таки вистежили та зловили і щось йому вчинили. Що саме, нікому не звісно, відомо тільки, що по тому бідаха став затятим неофітом жіночого шовінізму, ба дістав місце праці в кімнаті по сусідству із штабом київських феміністок, а це значить, що не тільки до них наблизився, а в містичний спосіб увійшов до їхнього кола чи, вживаючи архаїчнішого терміна, кодла.

Друге значення цього слова: слідчий.

Так я гадав спершу, потім цю думку певного мірою зміню.

Податок на квартиранта.