Петер Хьоґ - Тиша

Йому важливо було донести до них одну думку. «Навіть і не думайте, — хотів він гукнути. — Я згоден з Рудольфом Штайнером. Кров — це «eine sehr geistige Flussigkeit». [65] «Кров, бачиш, своєрідний сік» (нім.) — фраза з «Фауста» Ґете (пер. М. Лукаша), яку часто цитував Р. Штайнер.

Але йому нічого не вдалося вимовити. Вони почали переливання, він відчув, як у його жилах забулькала чужа кров.

— Петидин, сто міліграмів, — розпорядилася африканка. — Ефедрин. Намагаюся утримати його при пам’яті, не виходить.

Вона говорила із Синьою Пані.

— Він відключився, — констатувала африканка.

Він безтурботно розсміявся. Усередині себе. Він утрачав обтяжливу єдність з тілом. Але слух вічний — тому він і сміявся.

— Куля невеликого калібру, — продовжувала африканка, — з низькою початковою швидкістю, але постріл з близької відстані. Куля сталева — з тих, що їх використовує поліція, щоб прострілювати двері й машини. Зробімо знімки: кісточки, ступні, череп, зап’ястя. Подивімося черевний відділ. Columna cavicalis [66] Черевна порожнина (лат.) .

Хтось поклав свинцевий фартух йому на живіт, прикривши і щитоподібну залозу. На тіло, яке вже не належало йому.

Там, де він перебував, часу практично не було. Тіла і фізичні форми зникли, лишилися тільки звуки і паростки звуків. Десь там, у далекій провінції, якусь його частину оперували.

— Мильну воду, — командувала африканка. — Шиємо інтрадермально. Голку-метелика і гістоакрил для різаних ран. Знімки. Ні печінка, ні селезінка, ні нирки не зачеплені. Пульс як і раніше падає. Затискувачі Пеана. Кровотеча триває. Перелом Колліса. Зробіть повну аналгезію підпахвової западини. Місцеве знеболювання навколо перелому.

Вони щось робили з його зап’ястям. Якби він був якось більше пов’язаний зі своїм тілом, він знепритомнів би від болю. Але він більше не мав до нього ніякого стосунку.

— Гіпс, — сказала африканка. — Шину для руки. Круглу для кісточки. Надріжемо, запалення ще збільшуватиметься. Пульс як і раніше падає. Є ЕКГ?

Колись він консультував Sound Quality Research Unit [67] Лабораторія досліджень якості звуку (англ.). при університеті Ольборґа, відділення психоакустики — у зв’язку з проектуванням операційних. Він тоді радив їм підібрати звук, який поєднував би в собі достатньо жорстке об’ємне звучання монастиря з м’якістю вітальні. Щоб у хворих одночасно виникало відчуття домівки й релігійного авторитету. Саме так зараз усе і звучало навколо нього.

Звуки операційної стали глухіші. Вони відступили кудись на периферію звукової картини. Його обвіював вітер. Теплий вітер. Сам він був лише звуковою структурою, лише звуковим носієм свідомості. І любові. Він почув африканку, вона розмовляла із Синьою Пані. Вони пішли кудись далеко і зачинили за собою двері, щоб він їх не почув. Як тоді, коли він зламав хребта. Він засміявся — тріумфально, адже у нього була таємниця: для його слуху майже — чи зовсім — не існувало фізичних перешкод.

— Він не витримає, — говорила африканка. — Через загальний обсяг дії на організм. Кульове поранення. Удари. Перелом кістки. Перелом черепа. Крововтрата. Психічне перенапруження. Ми зробили все, що могли.

Він чи то йшов, чи то линув понад берегом моря. Він чув биття пульсу — дуже гучне, рівне, можливо, це був пульс Всевишньої, можливо, його власний. Двері, що вели до великої концертної зали, почали прочинятися. На руках у нього опинився останній квиток.

Він побачив, що Синя Пані йде поруч із ним.

Усе відбувалося насправді. Це не було галюцинацією. Десь там, на фізичному світі, вона розмовляла з сестрою Глорією. А проте вона йшла ось тут, поруч з ним.

Імпульси, що йшли від неї, були сильними. І разом з тим якимись надзвичайно делікатними. Одночасно всепроникливими і невизначеними. Він ніколи не чув нічого подібного. Вони оповивали його й поширювалися над морем. Вони наповнювали весь чутний всесвіт. Обережно й шанобливо.

— Я йду звідси, — промовив він. — На велику волю.

Вона кивнула.

— Немає більше контрактів, — продовжував він. — Виступів. Ревізорів. Податкового управління. Немає потреби займатися грошовими справами. Не треба знімати грим. Ходити до клозету. Голитися. Не буде більше жіночого притягання і проблем з жінками. Не треба буде одягатися. Оплачувати рахунки. Не буде більше звукового бруду — шуму навколишнього світу. Не буде більше музики. Окрім хіба що Баха — Бах може існувати і по той бік смерті.

Вона слухала. Рідко траплялося, щоб його так слухали. Таке бувало не частіше ніж раз на рік. І слухачами завжди виявлялися жінка або дитина. У такі вечори він грав набагато краще, ніж звичайно.