Ґюнтер Ґрас - Бляшаний барабан

Тому нині я — на згадку про ту зустріч у Сіґтуні — хотів би з вдячністю згадати свого літературного наставника Ганса Вернера Ріхтера, який 1993 року в похилому віці помер. Мене, молодого автора, що дбав лише про себе, він учив толерантности, саме в нього я вчився уважно слухати; індивідуалістові, ким я був, він прищеплював колективізм. Він спонукав мене в письменникові давати слово й громадянинові, і то не лише під час передвиборчих кампаній.

Тоді, в Сиґтуні, я читав колегам уривки з рукопису своєї німецької трагедії «Плебеї на репетиції бунту». Ще й сьогодні я чую відлуння дискусії, яку викликали мої войовничі діалоги.

Усе те відбувалося в гостинній країні, у колі шведських друзів, що дослухалися словесних сутичок між німецькомовними гостями, либонь, із певним подивом. І позаяк я свідомий того, що виявлена мені сьогодні честь стосується й мого літературного наставника та німецькомовної літератури, то я підношу цей келих на згадку про Ганса Вернера Ріхтера, а також із дружнім вітанням Густаву Корлену... До речі, в Сиґтуні у перервах між літературними суперечками я збирав чудові гриби, з-поміж них і боровики, які по-шведському називаються «Карл Йоганссвамп».

Із «Les Prix Nobel», 1999 р.

Вступна молитва (лат.)

До вівтаря Господнього ступити хочу (лат.)

Господи, помилуй (грецьк.)

Одна з молитов меси (лат.)

Слава тобі, Господи у небесах (лат.)

Вірую (лат.)

Гріхи мої, гріхи мої тяжкії! (лат.)

А Людовіка Чотирнадцятого? (італ.)

Молитва під час офірування хлібом і вином (лат.)

Моліться, браття (лат.)

Помолімося (лат.)

Месу завершено (лат.)

«Трійця з рейнських берегів» (англ.)