Хантер Томпсон - Страх та відраза у Лас-Вегасі. Несамовита поїздка в серце Американської Мрії

«Ах ти ж сучийсину!» Заверещала вона. «На мене й так виливають тут купу лайна, але я не дозволю якомусь чорнозадому виродку принижувати мене!» Господи! Подумав я. Що відбувається? Я нервово стежив за її руками, сподіваючись, що вона не схопить нічого важкого й гострого. Я підняв серветку і подивився, що той придурок написав там: «Заднепрохідна красуня?» Знак питання був виділений.

Тітка продовжувала верещати: «Платіть і котіться звідси! Чи ви хочете, щоб я викликала копів?» Я дістав гаманець, але мій адвокат був уже на ногах і пильно дивився на неї… потім засунув руку за пазуху і раптово витягнув Гербер Міні Магнум, ніж з гострим срібним лезом, офіціантка відразу ж все зрозуміла.

Вона заклякла: її погляд прикипів до леза. Мій адвокат, не зводячи з неї очей, пройшов до телефона-автомата і зняв слухавку. Він відрізав її, потім повернувся з нею на своє місце.

Офіціантка не ворушилась. Я остовпів від шоку, не будучи в спромозі нічого зробити.

«Скільки кошутує той лимонний пиріг?» голос мого адвоката був спокійний, немов він щойно зайшов і обирав замовлення.

«Тридцять п’ять центів!» Випалила офіціантка. Вона нічого не бачила від страху, але мозок працював на рівні рефлексів. Мій адвокат засміявся. «Я маю на увазі весь пиріг,» сказав він.

Вона видала стогін.

Мій адвокат поклав рахунок на прилавок. «Будемо вважати, п’ять доларів,» сказав він. «Добре?» Вона кивнула, все ще паралізована, і подивилася на мого адвоката, як він дістає пиріг з вітрини. Я приготувався йти.

Офіціантка була в стані шоку. Вигляд ножа, вихопленого в розпал сварки, очевидно пробудив погані спогади. Скляний погляд її очей казав про те, що її горлянка вже знайома з лезом. Коли ми пішли, вона все ще була в німому заціпенінні.

ПРИМІТКА РЕДАКТОРА: З цього моменту оповіді доктор Дюк остаточно з’їхав з котушок; записи настільки заплутані, що нам довелось шукати оригінальний магнітофонний запис і занотовувати його зміст. Ми не намагалися щось змінити в цій частині, а доктор Дюк взагалі відмовився читати це. Був тільки один шанс знайти його. Єдиний зв’язок з ним був через телефон-автомат десь на трасі 61, тому всі спроби знайти Дюка завершилися невдачею. Керуючись інтересами журналістскьої компетентності, ми друкуємо цю частину такою, як вона є в на плівці – одному з багатьох диктофонних записів Дюка, які він вів паралельно з рукописом з метою збереження об’єктивності. Згідно з ним, цей розділ слідує за епізодом у кафе в Північному Вегасі, в якому брали участь Дюк, його адвокат і офіціантка. Події наступного епізоду засновані на відчутті, котре розділяють Дюк та його адвокат, що Американська мрія повинна бути десь за межами нудної Конференції окружних прокурорів.

Дія починається десь на північному сході від Лас-Вегаса – в Білому Киті, що їде по Передайз Роуд…

Адвокат: Зправа знаходиться Боулдер-Сіті. Це таке містечко?

Дюк: Так.

Адвокат: Поїхали в Боулдер-Сіті.

Дюк: Добре. Давай вип’ємо десь кави.

Адвокат: Давай тут, «Тако від Террі». Я б не відмовився від тако. П’ять штук на долар.

Дюк: Звучить жахливо. Я б краще пошукав місце, де один тако коштує 50 центів.

Адвокат: Ні… це може бути нашим останнім шансом покуштувати тако.

Дюк: Мені треба випити кави.

Адвокат: Я хочу тако.

Дюк: П’ять штук на долар, це ж як… п’ять гамбургерів на долар.

Адвокат: Ні… не суди про тако тільки за ціною.

Дюк: Думаєш ти зможеш домовитись?

Адвокат: Я зможу. Гамбургер коштує 29 центів. Тако по 29 центів. Тут все дешево, от і все.

Дюк: Іди поговори з ними.

[Нерозбірливі звуки – ред.]

Адвокат: …Здрастуйте.

Офіціантка: Чим можу допомогти?

Адвокат: Ви продаєте тако? Це мексиканські тако чи звичайні? Тобто, ви кладете туди чілі й тому подібне?

Офіціантка: Ми додаємо до них сир і салат, ну і різні соуси.

Адвокат: Мені цікаво чи ви гарантуєте, що це справжні мексиканські тако?

Офіціантка: …Ну я не знаю. Агов, Лу, у нас справжні мексиканські тако?

Голос жінки з кухні: Що?

Офіціантка: Справжні мекстканські тако.

Лу: У нас є тако. Я не знаю наскільки вони мексиканські.

Адвокат: Зрозуміло, просто я хочу переконатись, що отримую саме те, за що плачу. П’ять штук на долар? Я візьму п’ять.

Дюк: Тако бургер, що це таке?

[Звук проїжджаючої повз вантажівки – ред.]

Адвокат: Це гамбургер з тако посередині.

Дюк: Тако в булочці.

Адвокат: Мені здається, що ваші тако це просто гамбургери, але в булці.