Едґар По - Дивовижна пригода Ганса Пфааля

Перше. Що певні дотепники в Роттердамі мають певну особливу антипатію до певних бургомістрів та астрономів.

Друге. Що з сусіднього містечка Бружа пропав був на кілька днів один чудернацький карлик, який родичався із джином у пляшці і не мав вух, бо колись їх відтяли за якийсь переступ.

Третє. Що газети, поналіплювані на повітряну кулю, були голландські, а отже, не могли походити з Місяця. Були то брудні газети – дуже брудні, – і друкар Глюк міг би поклястися на Біблії, що надруковано їх у Роттердамі.

Четверте. Що всіх їх разом – і самого Ганса Пфааля, п’янюгу, і тих трьох ледащ, що звуться його кредиторами, – не далі як два чи три дні тому бачили в одній пивничці на передмісті, – вони щойно повернулися, набивши кишені, з якогось заморського вояжу.

І останнє. Що існує поширена думка, – а коли ні, то повинна поширитись, – ніби Колегія Астрономів у місті Роттердамі, як і решта колегій в інших частинах світу, – та й узагалі всі колегії і всі астрономи, – анічим, м’яко кажучи, не кращі, не вищі й не мудріші, ніж їм годиться бути.

© ГАБЛЕВИЧ М. Б., переклад з англійської, 1992.

...щодо дати я не певен...– По має на увазі перше квітня, день розиграшів і обманів.

Твердої землі (латин.).

Енке Йоганн Франц(1791 -1865) – німецький астроном.

Зодіакальне світло– це, ймовірно, те, що в античності називали Тгаbes: Emicant Trabes quos docos vocant. – Pliny lib. 2, c. 26 (прим. автора).

Після першої публікації “Ганса Пфааля” я довідався, що містер Ґрін, знаменитий повітроплавець із Нассау, та й інші сучасні повітроплавці спростовують такі твердження Гумбольдта і говорять про покращання самопочуття, що цілком збігається з поданими тут теоретичними викладками (Прим. автора). ( Ґрін Чарлз(1785-1870) – англійський повітроплавець, перелетів на повітряній кулі з Лондона в Нассау (Німеччина) ).

Шретер Йоганн Ієронім(1745-1816) – німецький астроном, директор обсерваторії в Лілієнталі.

Гевеліус пише, що кілька разів у цілком чистому небі, де виднілися навіть зірки шостої й сьомої величини, він – при одній і тій же висоті Місяця, при одній і тій же віддаленості його від Землі і з допомогою одного і того ж високоякісного телескопа – зауважив, що кожного разу і сам Місяць, і плями на ньому проглядалися з неоднаковою чіткістю. З даних цих спостережень випливає, що ні наша атмосфера, ні Місяць, ні телескоп, ні око спостерігача це явище не породжують, – причину його слід шукати у чомусь (атмосфері?), що існує в безпосередній близькості від Місяця.

Кассіні часто спостерігав, як Сатурн, Юпітер та нерухомі зорі, наближаючись до Місяця, перед своїм затемненням мінячи форму з круглої на овальну; при інших же затемненнях ніякої зміни форми він не зауважив. Звідси можна виснувати здогад, що в певних випадках (не в усіх) маємо справу з густою речовиною, яка огортає Місяць і в якій заломлюються промені світил (Прим. автора). ( Гевеліус Ян(1611 -1687) – польський астроном, перший склав малу місяця ; Кассіні Джованні Доменіко(1625-1712) – французький астроном, італієць за походженням, першовідкривач чотирьох супутників Сатурна .)