Хулио Кортасар - Таємна зброя

— Заради Бога, але ж це давно забута справа, — каже Ролан, входячи в поворот на повній швидкості.

— І я так думала. Майже сім років. І раптом прорвалося, саме зараз…

— Тут ти помиляєшся, — каже Ролан. — Якщо колись воно і мало прорватися, то саме тепер — у рамках абсурду це цілком логічно. Я◦сам… Знаєш, іноді мені усе це сниться. Те, як ми убили того типа, не забудеш. Зрештою, в той час не можна було зробити це краще, — каже Ролан, тиснучи на газ.

— Вона нічого не знає, — каже Бабетт. — Тільки те, що невдовзі його вбили. Було справедливо сказати їй бодай це.

— Саме так. Але йому це видалося аж ніяк не справедливим. Пригадую його обличчя, коли ми витягли його з авто посеред лісу — він одразу зрозумів, що його прикінчать. Він був хоробрий, це правда.

— Бути хоробрим завжди легше, ніж бути людиною, — каже Бабетт. — Зґвалтувати дитя, яке… Коли подумаю, скільки мені довелося боротися, щоб Мішель не заподіяла собі смерть. Ті перші ночі… Не дивно, що тепер вона знову почувається, як тоді, це майже природно.

Авто на повній швидкості в’їжджає на вулицю, яка веде до котеджу.

— Так, він був мерзотником, — каже Ролан. — Чистий арієць, як вони це розуміли у той час. Попросив цигарку — повна церемонія, ясна річ. А◦ще захотів знати, чому ми збираємось його порішити, і ми йому пояснили, еге ж, пояснили. Коли він мені сниться, то бачу його саме в цей момент — той його вираз презирливого здивування, та майже вишукана манера заїкатися. Пригадую, як він упав із пошматованим обличчям в опале листя.

— Прошу тебе, досить.

— Він це заслужив, та й ми не мали іншої зброї. Мисливський набій в умілих руках… Це ліворуч, там, в глибині?

— Так, ліворуч.

— Сподіваюсь, там є коньяк, — каже Ролан, гальмуючи.

Obra editada en el marco del Programa «Sur» de Apoyo a las Traducciones del Ministerio de Relaciones Exteriores y Culto de la República Argentina

Це видання здійснено в рамках Програми підтримки перекладів «Sur» Міністерства закордонних справ та культу Аргентинської Республіки

УДК 821.134.2

К-69

Хуліо Кортасар

ТАЄМНА ЗБРОЯ

Новели

З іспанської переклала Галина Грабовська

Перекладено за виданням:

Cortázar, Julio Las armas secretas / Julio Cortázar. —1a ed. — Ciudad Autónoma de Buenos Aires: Alfaguara, 2016. 168 p.; 24 x 15 cm. (Hispánica)

ISBN 978-987-738-283-9

Усі права застережені. Жодну частину цього видання не можна перевидавати, перекладати, зберігати в пошукових системах або передавати у будь-якій формі та будь-яким засобом (електронним, механічним, фотокопіюванням або іншим) без попередньої письмової згоди на це ТОВ «Видавництво Анетти Антоненко».

ISBN 978-617-7654-40-6

© HEIRS OF JULIO CORTÁZAR, 1964

© Галина Грабовська, український переклад, 2020

© «Видавництво Анетти Антоненко», 2020

с. 106: <���…> він ні від чого не втікає, [марихану] => марихуану він курить не для того, щоб втекти, як більшість пропащих душ <���…>

Хосе де Сан-Мартін (1778–1850) — національний герой Аргентини, революціонер, генерал ( тут і далі примітки перекладача ).

Бернардіно Рівадавія (1780–1845) — аргентинський політичний діяч, перший президент Аргентини.

Напій, що складається з кави, води і коньяку чи рому.

«Дякую, мадам Дюран» (фр.).

«Ну й спека» (фр.).

Один із шести великих залізничних вокзалів Парижа.

Уперше оповідання «Слина диявола» було надруковане в Аргентині у 1959 р. у збірці оповідань «Таємна зброя». 1966 року з’явився його переклад англійською під назвою «Blow-up». Прочитавши його, Мікеланджело Антоніоні у 1967 р. створив однойменний фільм, який вважається культовим.

Contax — назва плівкових фотоапаратів.

Модель револьвера, яку створив 1857 року Еліфалет Ремінгтон. Під час Громадянської війни в США (1861–1865) цей різновид зброї набув найбільшої популярності.

Консьєржері́ (фр. La Conciergerie) — колишній королівський замок і в’язниця у Парижі.

Свята капела (фр. Sainte Chapelle) — каплиця-релікварій.

Особняк герцога де Лозена (фр. Hôtel de Lauzun) — пам’ятка архітектури 1657 року.

«Отже, друга ключова проблема полягає в самій природі труднощів, які суспільства…» (фр.).

Пам’яті Ч. П. Тобто Чарлі Паркера (1920–1955), американського джазового саксофоніста і композитора, одного з творців стилю бібоп.