Хорхе Борхес - Повідомлення Броуді

Їхніми розвагами є бійки муштрованих котів і страти. Когось звинувачують у замаху на цноту цариці чи в тому, що він їв на очах у іншого; немає ні показань свідків, ні зізнання — цар виголошує свій осуд на смерть. Засуджений зазнає тортур, які я намагаюсь не згадувати, а потім його каменують. Цариця має право кинути перший камінь і останній, що часто вже є зайвим. Натовп вихваляє її спритність і красу її частин тіла і бурхливо її вітає, закидаючи її трояндами і всілякою смердючою гиддю. Цариця безмовно усміхається.

Ще одним звичаєм племені є поети. Чоловікові спадає на думку поставити в ряд шість або сім слів, зазвичай загадкових. Він не може стриматися і викрикує їх, стоячи у центрі кола, яке утворюють, розлігшись на землі, чаклуни і чернь. Якщо вірш лишає всіх байдужими, не діється нічого; якщо слова поета їх лякають, усі його стороняться — мовчки, охоплені священним страхом (under a holy dread). Вони відчувають, що в ньому оселився дух; ніхто з ним не говоритиме, не дивитиметься на нього, навіть його мати. Він уже не чоловік, а бог, і будь-хто може його вбити. Поет, якщо може, шукає захистку в північних дюнах.

Я◦вже розповідав, як потрапив на землі єгу. Читач, либонь, пам’ятає, що мене оточили, я вистрілив з рушниці в повітря і вони сприйняли розряд за такий собі магічний грім. Щоб підтримати цю злуду, я намагався завжди ходити без зброї. Одного весняного ранку, на зорі, на нас зненацька напали люди-мавпи; я бігом спустився з вершини зі зброєю в руках і вбив двох із цих тварюк. Решта в паніці втекли. Кулі, як відомо, невидимі. Уперше в моєму житті я чув, як мене бурхливо вітають. Гадаю, саме тоді мене прийняла цариця. Пам’ять у єгу ненадійна; того ж вечора я подався геть. Мої пригоди в джунглях не становлять інтересу. Врешті я надибав поселення чорних людей, що вміли орати, сіяти і молитися, з якими я порозумівся португальською мовою. Падре Фернандес, місіонер, знавець романських мов, прихистив мене в своїй хатині і доглядав, доки я зміг відновити мою важку мандрівку. Попервах мені було трохи гидко дивитися, як він, не криючись, розтуляє рота і кидає в нього шматки їжі. Я◦прикривав рукою очі чи відводив погляд; через декілька днів я призвичаївся. З приємністю згадую наші дискусії з питань теології. Навернути його у справжню Христову віру я не зміг.

Зараз я пишу в Ґлазґо. Я◦розповів про моє перебування серед єгу, та не про той жах, який вони вселяють; він ніколи не покидає мене повністю і навідується до мене у снах. На вулиці мені здається, що вони досі довкола мене. Я◦добре знаю, що єгу є диким народом, можливо, найдикішим на світі, однак було б несправедливо забути певні риси, які є їхнім спасінням. У них є соціальна структура, вони мають короля, володіють мовою, заснованою на загальних поняттях, вірять, як юдеї та греки, в божественне начало поезії і здогадуються, що після смерті тіла душа продовжує жити. Підтверджують правильність покарань і винагород. Загалом вони виявляють культуру, як виявляємо її ми — попри наші численні гріхи. Я◦не шкодую, що бився в їхніх лавах супроти людей-мавп. Їхнє спасіння є нашим обов’язком. Сподіваюся, що уряд і Ваша Величність дослухаються до того, на що наводить це дерзновенне повідомлення».

Obra editada en el marco del Programa «Sur» de Apoyo a las Traducciones del Ministerio de Relaciones Exteriores y Culto de la República Argentina

Це видання здійснено в рамках Програми підтримки перекладів «Sur» Міністерства закордонних справ та культу Аргентинської Республіки

УДК 821.134.2

Б-83

Хорхе Луїс Борхес

ПОВІДОМЛЕННЯ БРОУДІ

Новели

З іспанської переклала Галина Грабовська

Jorge Luis Borges

EL INFORME DE BRODIE

El informe de Brodie fue publicado originalmente en 1970.

© María Kodama, 1995

© Alianza Editorial, S.A., Madrid, 1974, 1977, 1979, 1980, 1982, 1987, 1990, 1993, 1994, 1996, 1997, 1998

Усі права застережені. Жодну частину цього видання не можна перевидавати, перекладати, зберігати в пошукових системах або передавати у будь-якій формі та будь-яким засобом (електронним, механічним, фотокопіюванням або іншим) без попередньої письмової згоди на це ТОВ «Видавництво Анетти Антоненко».

EL INFORME DE BRODIE Copyright © 1970, Maria Kodama. All rights reserved

© Галина Грабовська, український переклад, 2020

© «Видавництво Анетти Антоненко», 2020

ISBN 978-617-7654-49-9

Чорна Мураха — псевдо Ґільєрмо Ойоса (1837–1918), який був прототипом образу ґаучо в аргентинській літературі ( тут і далі — примітки перекладача ).