— Козаки!
— Проходь, проходь,
«За обов’язок вважаю донести вашій величності про стан корпусів, які я оглянув на марші за останні три дні. Вони майже в цілковитому розброді. Тільки четверта частина солдатів залишається при прапорах, решта йдуть самі собою різними напрямами, намагаючись знайти харчі і збутися служби. Всі думають лише про Смоленськ, де сподіваються відпочити. Останніми днями багато солдатів покидали патрони й рушниці. Хоч би які були ваші дальші наміри, але користь служби вашої величності вимагає зібрати корпуси у Смоленську і відділити від них спішених кавалеристів, неозброєних, зайві обози та частину артилерії, бо вона тепер не відповідає кількості військ. Конче потрібне продовольство та кілька днів спокою; солдати виснажені голодом і втомою; останніми днями багато солдатів померло по дорозі й на бівуаках. Таке тяжке становище безперестанно посилюється і змушує побоюватися, що, коли не буде вжито швидких заходів, щоб запобігти лихові, то ми незабаром не матимем війська в своєму розпорядженні на випадок бою. 9 листопада, за 30 верст від Смоленська».
розклад дня;
«Ваша величність, брате мій, принце Екмюльський, король Неаполітанський» і т. ін.
— Досить уже я був імператором, тепер час бути генералом,
«Це велично!»
величне
«Од величного до смішного тільки один крок».
«Величне! Велике! Наполеон великий. Од величного до смішного тільки крок».
перша колона вирушить туди-то
рицар без страху і докору,
Записки Вільсона.
великим,
Історія 1812 року Богдановича: характеристика Кутузова і міркування про незадовільність результатів Красненських боїв.
— О молодці! О мої добрі, добрі друзі! Ось люди! О мої добрі друзі!
Хай живе Генріх IV! Хай живе цей хоробрий король! і т. д. (французька пісня).
Який потрійну здібність мав —
Пити, битися
Й бути зальотником...
— Ви хочете мені сказати, що мені нема на чому їсти. Навпаки, можу вам допомогти всім, навіть якби ви захотіли давати обіди,
— Я хочу сказати тільки те, що кажу.
то воювати з таким народом, як ви, — злочин.
— Ви опускаєтесь, дорогий мій,
я люблю вас?
матуся
— Марі, він спить, здається; він втомився,
Пам’ятай про смерть,
шановний друже?
— Ні, мосьє Десаль, я попрошусь у тітоньки залишитись,
— Я зараз приведу вам його, мосьє Десаль; надобраніч,
без совісті і честі,
і такі інші...
лозунг
Тоді я ваші
відкрити поле діяльності,
нитками богородиці.
— Ви нездорові?
— Ні,
Суспільний договір