Лев Толстой - Війна і мир 3-4

між нами,

вид укріплення.

— А, хай йому чорт!

— Ну, то ти більше знаєш, ніж будь-хто,

— Треба, щоб війну було перенесено у простір. Для цього погляду я не можу знайти достатньої похвали,

— О, безумовно; мета полягає в тому, щоб послабити ворога, отже не можна зважати на втрати окремих осіб. — Безумовно,

перенести у простір,

А в просторі ж

п. де-Боссе

Фабв’є

Ну ще, ну міцніше...

— Нема полонених. Вони змушують винищувати себе. Тим гірше для російської армії. Ну ще, ну міцніше...

— Добре! Нехай увійде де-Боссе, і Фабв’е теж,

— Слухаю, государю,

— До побачення,

— Государю, увесь Париж жалкує, що ви відсутні,

— Дуже жалкую, що змусив вас проїхатися так далеко,

— Я чекав не менше того, як застати вас, государю, біля воріт Москви,

— Римський король,

— Чудесно!

— Хай живе Імператорі Хай живе римський король!

— Короткий і енергійний!

— Під Москвою!

— Ви занадто добрі, ваша величність,

Бородіном

все це зробиться ретельно і методично,

і вигляд світу змінився б.

вино відкорковане і треба його випити,

Хай живе імператорі

придворному штаті імператриці,

— Ну, Рапп, як ви гадаєте: гарні сьогодні будуть наші справи?

— Поза всяким сумнівом, государю,

— Чи пам’ятаєте ви, государю, ті слова, які ви зволили сказати мені у Смоленську: вино відкорковано, треба його випити.

— Бідолашна армія, вона дуже поменшала після Смоленська. Фортуна справжня розпутниця, Рапп. Я завжди це казав і починаю відчувати. Але гвардія, Рапп, гвардія ціла?

— Так, государю.

— Чи роздали сухарі і рис гвардійцям?

— Так, государю,

— А рис?

Наше тіло є машина для життя. Воно для цього створено. Дайте спокій життю в ньому, хай життя само захищається, воно більше зробить само одно, ніж тоді, коли ви йому заважатимете ліками. Наше тіло схоже на годинник, який повинен іти певний час; годинникар не може відкрити його і лише напомацки і з зав’язаними очима може керувати ним. Наше тіло є машина для життя.

— Та й годі.

— Завтра ми матимемо справу з Кутузовим!

— А! зі стариків!

хрещення вогнем.

великого редуту, фатального редуту, центрального редуту

— Скажіть неаполітанському королеві, що ще нема полудня і що я ще не досить ясно бачу положення шахів. Ідіть...

— Ну, що там ще?

— Государю, герцог...

гусеняти, якого я зробив орлом,

пекельний вогонь,

— Ідіть ви к...

прокламація коротка і енергійна,

залізних людей,

оберемки ворожих орлів та знамен,

— За три тисячі двісті верст від Франції я не можу дати розгромити свою гвардію,

перенести в простір,

«Старий пан спокійно влаштувався»,

старого пана,

з цього самодурства старого пана.

— Ви, отже, не думаєте, як інші , що ми повинні відступити?

— Навпаки, ваша світлість, у невиразних боях переможцем виходить той, хто впертіший, і на мою думку...

м’ясо для гармат,

— Їм ще хочеться І..

— Государю?

— Ще хочеться, ну і всипте їм.

поле бою було розкішне,

«Російська війна мала б бути найпопулярнішою в новітні часи: це була війна здорового розуму і справжніх вигід, війна на загальний спокій і безпеку; вона була суто миролюбна і консервативна.