Ингеборг Бахман - Мáліна

Як було? Дуже цікаво

Ах так, ну-ну, а як ти?

Нічого такого, хоч було цікаво

Іди рано спати

Так це ти ж позіхаєш, мав би вже спати

Я ще не хочу, іще не знаю

Ні, але завтра маю

Ти справді повинна завтра?

Сиджу сама вдома, вставляю в машинку аркуш і бездумно друкую: Смерть прийде [128] Смерть прийде — назва оповідання Інґеборґ Бахман, опублікованого посмертно. Образна аналогія до вірша італійського поета Чезаре Павезе (1908–1950) «Смерть прийде, і матиме вона твої очі» з однойменної збірки 1951 р. .

Панна Єлінек лишила листа для підпису.

Шановний пане Шьонталь,

Я дякую Вам за листа, якого мені довелося торік отримати, мені дуже ніяково, коли бачу, що він датований 19-м вересня. На жаль, через багато справ невідкладних я не мала змоги відповісти Вам вчасно, та й цього року не можу взяти на себе будь-яких зобов’язань. З подякою та найкращими побажаннями.

Вставляю наступний аркуш, а перший викидаю до кошика.

Шановний пане Шьонталь,

охоплена страхом панічним пишу Вам сьогодні цього листа в шаленому поспіху. Позаяк Ви для мене чужий, мені легше писати Вам, аніж друзям моїм, а оскільки Ви є людиною, що я зрозуміла із Ваших люб’язних зусиль —

Відень, …

Незнайома

Кожен міг би сказати, що я та Іван нещасливі. Або що ми довго так і не матимемо жодних підстав вважати себе щасливими. Однак кожен не має рації. Бо кожен означає ніхто. Я забула запитати Івана по телефону як оформити декларацію на податки, Іван обіцяв мені якось великодушно, що зробить для мене її наступного року, мені не йдеться ні про податки, ні про те, чого ця служба хоче від мене наступного року, мені йдеться лише про Івана, коли він говорить про рік наступний, а сьогодні Іван заявляє, що забув сказати по телефону, що набридло йому весь час їсти лише бутерброди, і що хотів би нарешті дізнатися, чи вмію я готувати, і знову очікую я від одного-єдиного вечора більше, ніж від наступного року. Бо якщо Іван хоче, щоб я готувала, то це вже щось важить, він не зможе втекти від мене так швидко, як після ковтка алкоголю, і цієї ночі я розглядаю в бібліотеці свої книжки, між ними немає кухарських, я негайно повинна якісь купити, це ж абсурд, що ж я читала досі, для чого мені це зараз потрібно, якщо нічого з прочитаного не знадобиться мені для Івана. КРИТИКУ ЧИСТОГО РОЗУМУ [129] Критика чистого розуму — найвідоміший твір славетного німецького філософа Іммануїла Канта (1724–1804), з якого бере початок німецька класична філософія. я читала при шістдесятиватній лампі на Беатріксґассе, як і Лока [130] …як і Лока — Лок, Джон (1632–1704) — англійський філософ, один із головних представників емпіризму та сенсуалізму. , Ляйбніца [131] Ляйбніца — Ляйбніц, Ґотфрід Вільгельм (1646–1716) — німецький філософ і математик, створив філософську теорію монад як елементарних духовних складників світу. , Г'юма [132] Г'юма — Г'юм, Девід (1711–1776) — шотландський філософ, історик і економіст. , у мороці Національної бібліотеки, при невеликих лампочках, забивала голову всіма поняттями всіх епох, від досократиків до БУТТЯ ТА НІЩО [133] Буття та ніщо — книга французького письменника та одного із засновників філософії екзистенціалізму Жана Поля Сартра (1905–1980). , Кафку [134] Кафку — Кафка, Франц (1883–1924) — австрійський письменник, походив з єврейської родини з Праги, здійснив великий вплив на літературу XX ст. , Рембо [135] Рембо — Рембо, Жан-Артюр (1854–1891) — французький поет, відомий представник символізму. та Блейка [136] Блейка — Блейк, Вільям (1757–1827) — англійський поет доби романтизму, мислитель, художник, майстер містично-символічної лірики. читала при двадцяти п’яти ватах в одному з паризьких готелів, Фройда [137] Фройда — Фройд, Зиґмунд (1856–1939) — австрійський невролог і психіатр, засновник психоаналізу та сучасної психотерапії, перший звернув увагу на існування підсвідомих мотиваційних механізмів у психіці людини. , Адлера [138] Адлера — Адлер, Альфред (1870–1937) — австрійський лікар і психолог, творець індивідуальної психології. , Юнґа [139] Юнґа — Юнґ, Карл Ґустав (1875–1961) — швайцарський психіатр і психолог, засновник аналітичного напряму глибинної психології, автор концепції колективного несвідомого та архетипу. — при триста шістдесяти ватах на безлюдній берлінський вулиці, під тихе кружляння етюдів Шопена [140] …етюдів Шопена — Шопен, Фридерик (1810–1849) — польський композитор і піаніст, один із головних представників романтизму в музиці. , палку промову про відчуження духовної власності студіювала на пляжі біля Ґенуї, весь папір був у плямах від солі й погнувся від сонця, за три тижні у Клаґенфурті, при високій гарячці, виснажена антибіотиками, перечитала ЛЮДСЬКУ КОМЕДІЮ [141] …перечитала Людську комедію — «Людська комедія» — грандіозна епопея французького романіста Оноре де Бальзака (1799–1850), у якій він намагався охопити історію та критику суспільства водночас. , Пруста [142] Пруст — Пруст, Марсель (1871–1922) — французький письменник, автор циклу романів «У пошуках втраченого часу», який став переломним у розвитку прози XX ст. читала в Мюнхені до світанку, аж поки бляхарі не вломилися до моєї кімнати в мансарді, моралістів французьких та логістиків віденських читала в спадаючих додолу панчохах, викурювала до тридцяти французьких сигарет на день і читала все, від DE RERUM NATURA [143] Про природу речей ( лат .). [144] De rerum natura — дидактична поема римського філософа і поета Тіта Лукреція Кара (І ст. до P. X.). до LE CULTE DE LA RAISON [145] Культ розуму ( фр .). [146] De culte de la raison — «Культ розуму» виголосили ліві якобинці у роки Великої французької революції водночас з «дехристианізацією». Назва есе французького історика Франсуа-Віктор-Альфонса Оляра (1849–1928). , вивчала історію та філософію, медицину та психологію, у психіатричному закладі Штайнгоф [147] Штайнгоф — Штайнгоф — психіатрична лікарня в чотирнадцятому районі Відня, споруджена за планами Отто Вагнера (1841-1918) церква на території лікувального комплексу, який запроектував Отто Ваґнер, — одна з найкращих пам’яток віденського юґендстилю (сецесії). працювала над анамнезами шизофреників та пацієнтів із депресивною манією, писала конспекти в Auditorium Maximum [148] Велика аудиторія ( лат .). при температурі лише шість градусів вище нуля та робила замітки про de mundo, de mente, de moto [149] Про світ, про розум, про рух ( лат .). при тридцяти восьми градусах в затінку, із мокрою головою читала Маркса [150] …читала Маркса… — Маркс, Карл (1818–1883) — німецький філософський діяч і теоретик комуністичного руху, засновник політичної економії. й Енгельса [151] …й Енгельса… — Енгельс, Фрідріх (1820–1895) — німецький філософ і політичний діяч, співзасновник марксизму, теоретик діалектичного матеріалізму. , і вже зовсім сп’яну читала В. І. Леніна [152] …читала В. І. Леніна… — Ленін, Володимир Ілліч, псевдонім В. І. Ульянова (1870–1924) — російський теоретик марксизму, засновник більшовицької партії, автор лівацької концепції насильницького переходу до суспільства одержавленої зрівнялівки. У приватній бібліотеці Інґеборґ Бахман є праця Леніна «Матеріалізм та емпіріокритицизм. Критичні зауваження до реакційної філософії». , розгублена, кваплячись, читала газети, газети, газети, читала газети уже в дитинстві, біля пічки, коли мала розпалити вогонь, газети й журнали, кишенькові видання читала скрізь, на усіх вокзалах, у всіх поїздах, у трамваях, в автобусах, у літаках, все читала про все, чотирма різними мовами, fortiter, fortiter [153] Наполегливо ( лат .). , і розуміла усе, що мені довелось читати, і, звільнена на годину від усього того, що я прочитала, лягаю поруч з Іваном й кажу: Я напишу для тебе ту книгу, якої іще не було, якщо ти насправді її захочеш. Однак ти справді маєш її хотіти, хотіти від мене, а я ніколи не вимагатиму, щоб ти її прочитав.