Жоэль Диккер - Книга Балтиморів

Здесь есть возможность читать онлайн «Жоэль Диккер - Книга Балтиморів» весь текст электронной книги совершенно бесплатно (целиком полную версию без сокращений). В некоторых случаях можно слушать аудио, скачать через торрент в формате fb2 и присутствует краткое содержание. Город: Львів, Год выпуска: 2018, ISBN: 2018, Издательство: Видавництво Старого Лева, Жанр: Классическая проза, Современная проза, на украинском языке. Описание произведения, (предисловие) а так же отзывы посетителей доступны на портале библиотеки ЛибКат.

Книга Балтиморів: краткое содержание, описание и аннотация

Предлагаем к чтению аннотацию, описание, краткое содержание или предисловие (зависит от того, что написал сам автор книги «Книга Балтиморів»). Если вы не нашли необходимую информацию о книге — напишите в комментариях, мы постараемся отыскать её.

«Книга Балтиморів» — родинна сага з детективним сюжетом, історією великої любові і Драми. Це психологічний роман, у якому відомий письменник Маркус Ґольдман (герой бестселера Жоеля Діккера «Правда про справу Гаррі Квеберта») розгадує таємниці трьох поколінь своєї родини і пише нову книжку. Розв'язка історії Балтиморських і Монклерівських Ґольдманів відома — жахлива Драма, що зруйнувала не одне життя. Проте, чим вона була — випадковим поворотом долі чи логічним фіналом низки секретів, протистоянь, незреалізованих амбіцій, конкуренції та боротьби за визнання і любов, які десятиліттями приховувалися в сім'ї Ґольдманів? І чи було кохання Маркусового життя, яке він знову зустрів через вісім років після трагедії, кульмінацією в цій Драмі чи другорядним тлом?

Книга Балтиморів — читать онлайн бесплатно полную книгу (весь текст) целиком

Ниже представлен текст книги, разбитый по страницам. Система сохранения места последней прочитанной страницы, позволяет с удобством читать онлайн бесплатно книгу «Книга Балтиморів», без необходимости каждый раз заново искать на чём Вы остановились. Поставьте закладку, и сможете в любой момент перейти на страницу, на которой закончили чтение.

Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

Александра була взірцем для Сикоморуса, вона була його кумиром. У музиці він покладався тільки на неї. Її кар’єра, пісні, концертна манера виконання — вона була для нього ідеалом. Він їздив за нею під час гастролей, з яких повертався з юнацькими футболками, які потім регулярно вбирав. «Якщо знатиму все про неї, то, може, розбудую таку ж кар’єру, як і вона», — казав він. Відомості про неї він здобував із таблоїдів: жадібно читав їх і вирізав статті на дозвіллі.

Отож гортав він той альбом і потроху заспокоювався, уявляючи, як і він колись стане великим співаком. У його матінки аж серденько стискалося, і вона підбадьорювала його.

— Розглядай, дитинко, розглядай, тобі стане легше.

Сикоморус із захватом роздивлявся запаковані в пластик сторінки і гладив їх пучками пальців.

— Мамо, настане пора, коли і я стану таким, — казав він.

— Вона білявка, та й шкіра у неї світла, — устрявав батько. — То ти хочеш зробитися білою дівчиною?

— Ні, татку, я хочу уславитися.

— У тім і річ, ти ж не співаком хочеш стати, а уславитися.

Що ж, тут Сикоморусів батько не помилявся. Колись зірками в Америці ставали космонавти й учені. Сьогодні зірками стають люди, які нічого не роблять і тільки весь час фотографують то себе, то свою їжу. Поки батько отак переконував сина, коло прилавка збиралася чималенька черга, і люди вже починали нервуватися. Врешті матінка цупила батька за рукав.

— Замовкни ж бо, Джордже, — казала вона сердито. — Його ще з роботи виженуть через твої докори. Ти хочеш, щоб через тебе син утратив роботу?

Батько відчайдушно хапався за прилавок і бурмотів останні напучування, наче не бачив, як воно все насправді складається.

— Пообіцяй мені тільки одне: хоч як воно там буде, не ставай геєм.

— Обіцяю, тату.

І батьки йшли собі повештатися коло стелажів.

Поки все це тривало, Александра давала концертні гастролі. Зокрема, виступала вона на «Амерікен-Ерлайнз-арені» в Маямі, про що увесь супермаркет знав від Сикоморуса, який десь вискіпав квиток на концерт, повісив у кімнаті для відпочинку календар, де закреслював дні, а день концерту перейменував на День Александри.

За декілька днів до того концерту, коли ми тішилися ранковою прохолодою на терасі будинку в Коконат Ґров, дядечко Сол запитав мене:

— Маркусе, чи міг би ти влаштувати зустріч Сикоморуса й Александри?

— Ох, це неможливо.

— Ви посварилися?

— Ми вже кілька років не спілкуємося. Якби я й хотів зв’язатися з нею, то не знаю, як це зробити.

— Ось я покажу тобі, що знайшов під час прибирання, — підвівшись зі стільця, сказав дядечко Сол.

Він пішов до хати і повернувся зі світлиною в руці. «Вона була в Гіллелевій книжці», — пояснив він. То була світлина в Оук-Парку, з Вуді, Гіллелем, Александрою і мною, коли ми були ще геть юні.

— Що сталося у тебе з Александрою? — поспитався дядечко Сол.

— Нічого особливого, — відказав я.

— Ти знаєш, Маркі, як ціную я твою присутність у мене. Та часом непокоюся. Тобі треба більше виходити на люди, більше розважатися. Завести собі гарне дівча…

— Не переймайся, дядечку Соле.

Я простягнув йому світлину.

— Ні, візьми собі, — сказав він. — Там дещо написано на звороті.

Я обернув світлину і впізнав її почерк. Вона написала:

Я ЛЮБЛЮ ВАС, ҐОЛЬДМАНИ

4

Зустрівши в березні 2012 року в Бока-Ратоні Александру, я почав щоранку викрадати її пса Дюка. Привозив його до себе, він цілісінький день був у мене в хаті, а ввечері я відвозив його в маєток Кевіна Лежандра.

Собаці так сподобалося зі мною, що він щоранку вже чекав коло живоплоту.

Коли я приїздив туди вдосвіта, він сидів на вулиці, нетерпляче мене виглядаючи. Я виходив з авто, він біг до мене, виказував свою радість, лизькаючи в щоки, коли я нахилявся, щоб його погладити. Я відкривав багажник, псисько охоче залазив туди, і ми їхали відтіля, щоб збути днину в мене вдома.

Потім Дюк почав прибігати сам. За ним годинник можна було вивіряти — точнісінько о шостій годину ранку він гавкав у мене під дверми, вимагаючи, щоб його впустили. Удвох нам було добре.

Я придбав усе, що потрібно собаці для щастя: гумові м’ячики, іграшки для згризання, корм, посуд, килимки, щоб йому було зручно. Наприкінці дня відвозив його додому, й ми удвох з однаковою втіхою зустрічали Александру.

Спершу ті зустрічі були дуже короткі. Александра дякувала мені, перепрошувала за клопіт і відсилала мене назад, не запрошуючи навіть на хвильку зайти.

Читать дальше
Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

Похожие книги на «Книга Балтиморів»

Представляем Вашему вниманию похожие книги на «Книга Балтиморів» списком для выбора. Мы отобрали схожую по названию и смыслу литературу в надежде предоставить читателям больше вариантов отыскать новые, интересные, ещё непрочитанные произведения.


Отзывы о книге «Книга Балтиморів»

Обсуждение, отзывы о книге «Книга Балтиморів» и просто собственные мнения читателей. Оставьте ваши комментарии, напишите, что Вы думаете о произведении, его смысле или главных героях. Укажите что конкретно понравилось, а что нет, и почему Вы так считаете.

x