Хорхе Борхес - Книга вигаданих істот

За ісламською легендою, Аллах створив ангелів зі світла, Джинів з вогню, а людей з пороху. Дехто стверджує, що Джини були створені з темного бездимного вогню. Вони з’явилися на світ за два тисячоліття до Адама, але їхнє плем’я не доживе до дня Страшного суду.

За словами аль-Казвіні {82} 82 Аль-Казвіні, Абу Ях’я Закарія ібн Мухаммад (бл. 1203–1283) — арабський учений і письменник. , це «великі повітряні істоти з прозорими тілами, здатні набувати різних форм». Спершу вони постають як хмари або високі примарні стовпи; згодом вони самохіть можуть набувати обрисів людини, шакала, вовка, лева, скорпіона або змії. Одні з них віряни, інші єретики чи атеїсти. Перш ніж розчавити якогось плазуна, треба попросити, щоби він в ім’я Пророка забрався геть; якщо він не підкорився, його можна вбити. Джини здатні проходити крізь товсті мури, чи літати в повітрі, чи зненацька ставати невидимими. Вони часто сягають нижнього неба, де підслуховують розмови ангелів про майбутні події; завдяки цьому вони можуть допомагати чарівникам та ясновидцям. Деякі вчені приписують їм спорудження пірамід або зведення храму в Єрусалимі — за наказом Соломона, Давидового сина, який знав Усемогутнє Ім’я Бога.

Вони жбурляють у людей каміння з пласких покрівель і балконів; а ще мають звичку викрадати красунь. Щоб уникнути їхніх вихваток, слід вимовити ім’я Аллаха, Всеблагого та Найласкавішого. Селяться Джини зазвичай серед руїн, у порожніх будинках, криницях, річках і пустелях. Єгиптяни вважають, що вони спричиняють піщані бурі. І що падучі зірки — це стріли, випущені Аллахом у каверзних Джинів.

Ібліс {83} 83 Ібліс — в ісламі — ангел, що протиставив себе Аллаху. — їхній батько і ватаг.

Дракон має здатність набувати різних, найнеймовірніших форм. Зазвичай його уявляють з головою коня, хвостом змії, великими крилами обабіч та чотирма лапами, на кожній з яких по чотири пазурі. А ще кажуть про дев’ять його подоб: роги Дракона схожі на оленячі, голова — на верблюжу, очі — на диявольські, шия — на зміїну, черево — на молюскове, луска — на риб’ячу, пазурі — на орлині, лапи — на тигрячі, а вуха — на волячі. Трапляються особини без вух, які чують рогами. Дракона зображають з підвіском-перлиною на шиї — емблемою сонця. У цій перлині його сила. Без неї він беззахисний.

Згідно з історією, Дракон — батько перших імператорів. Його пазурі, зуби та слина мають лікувальні властивості. Він може бути видимим чи невидимим для людей — як йому заманеться. Навесні він підноситься в небо; восени занурюється в морську глибінь. Деякі Дракони безкрилі й літають завдяки власному пориванню. Науці відомі різні види Драконів. Дракон Небесний тримає на собі палаци божеств і пильнує, щоб вони не впали на землю; Дракон Божественний породжує вітри й дощі на благо людей; Дракон Земний спрямовує плин струмків і річок; Дракон Підземний стереже від людей заборонені скарби. Буддисти стверджують, нібито Драконів не менше, ніж риб у численних концентричних морях; десь у Всесвіті є священне число, що позначає їхню точну кількість. Китайці вірять у Драконів більше, ніж в інших божеств, бо постійно бачать їх у мінливих хмарах. Шекспір також спостеріг, що хмари часом набувають форми Дракона ( sometimes we see a cloud that's dragonish ).

Дракон владарює над горами, пов’язаний з геомантією {84} 84 Геомантія — ворожіння, побудоване на тлумаченні позначок або рисунків на землі. , живе поблизу могил, асоціюється з культом Конфуція {85} 85 Конфуцій (Кун Фу-цзи, учитель Кун; 551–479 до н. е.) — китайський філософ. , він — Нептун морів, але з’являється й на суходолі. Царі морських Драконів мешкають в осяйних підводних палацах і харчуються опалами та перлинами. Царів цих п’ятеро: головний — у центрі, ще чотири — на кожній стороні світу. їхня довжина сягає милі, а від їхніх рухів двигтять гори. Дракони вкриті панциром з жовтої луски. Під пащею в них борода; лапи і хвіст волохаті. Чоло нависає над палахкими очима, вуха маленькі й товсті, паща завжди роззявлена, язик довгий, а зуби гострі. Від їхнього дихання вода з рибою скипає, а від випарів їхніх тіл риба смажиться. Виходячи з моря на суходіл, вони спричиняють смерчі й тайфуни; літаючи в повітрі — бурі, що зривають покрівлі з міських будинків і затоплюють поля. Царі Драконів безсмертні й можуть спілкуватися між собою попри відстань, бо слова їм для цього не потрібні. Щороку на третій місяць вони роблять звіт вищим небесам.