Джеймс Джойс - Улісc

— Осьде, — прийшов на допомогу Мартін Каннінгем, показуючи й собі.

Джон Генрі Ментон скинув циліндр, вирівняв продавлене місце і дбайливо пригладив ворсу об рукав піджака. Він знову нап’яв циліндр.

— Тепер усе гаразд, — сказав Мартін Каннінгем.

Джон Генрі Ментон кивнув головою на знак подяки.

— Дякую, — сказав він коротко.

Вони рушили до брами. Містер Блум, пригнічений, подався слідом за ними, відставши на кілька кроків, щоб не підслухувати. Мартін заявляє безапеляційно. Мартін обведе такого бевзя навколо пальця, а той і не помітить.

Очі, як устриці. Нічого. Згодом, може, й сам пожалкує, коли збагне. Отож мій буде верх.

Дякую. Які ми сьогодні величні.

Перед колоною Нельсона {234} 234 (108) Колона Нельсона — дублінська копія увінчаної статуєю адмірала Нельсона лондонської колони, що на Трафальгарській площі. 1966 р. підірвана терористами. трамваї збавляли швидкість, переїздили на іншу колію, переставляли дугу, вирушали іншим маршрутом, на Блекрок, Кінгстаун і Далкі, Клонскі, Ретгар і Тереньюр, Палмерстон-парк і Верхній Ретмайнс, Сендімаунт Ґрін, Ретмайнс, Рінгсенд і Сендімаунт Тауер, Геролдс-крос. Захриплий диспетчер Об’єднаної Дублінської трамвайної компанії горлав, закликаючи того чи того вагоновода:

— Ретгар і Тереньюр!

— Гайда, Сендімаунт Ґрін!

З брязкотом і ляскотом із відстою виїхали паралельними коліями два вагони — двоповерховий та одноповерховий, звернули на виїзну лінію і рушили паралельно.

— Рушай же, Пальмерстон-парк!

Біля головного входу в поштамт сиділи й закликали клієнтів чистильники взуття. Ясно-червоні Його Величности поштові карети, що стояли на Північній Принс-стрит з королівськими вензелями E.R. {235} 235 (108) Е. R . — Edward Rex, король Едвард ( лат. ). , завантажувалися мішками, які гупали, скинуті з поштамту, сповнені листами, листівками без конвертів і в конвертах, бандеролями простими і рекомендованими, що їх мали розіслати адресатам місцевим, у провінціях, у Британії і в заморських територіях.

Ломовики, взуті у грубі робочі черевики, викочували барила, що лунко при цьому бамкали, з підвалу на Принс-стрит і ставили їх на платформу хури броварні. На платформу хури броварні ставилися барила, які лунко бамкали, коли їх викочували ломовики, взуті в грубі робочі черевики, з підвалу на Принс-стрит.

— Ось воно, — сказав Рудий Меррі. — Александер Кейз — Алессандро Ключчі.

— Виріжте це місце, добре? — попросив містер Блум. — Я віднесу в редакцію «Телеграфа».

Двері кабінету Ратледжа знову зарипіли. Деві Стівенс, хлопчина у широчезному плащі й маленькому фетровому капелюсі, що вінчав його кучеряву чуприну, пройшов із сувоєм паперів під плащем, королівський посланець.

Довгі ножиці Рудого Меррі викраювали з газети оголошення, акуратно чикнувши чотири рази. Ножиці і клей.

— Зараз піду в друкарський цех, — сказав містер Блум, беручи квадратну вирізку.

— Звичайно, якщо він хоче ще й текстівку, ми можемо її дати, — запропонував Рудий Меррі з пером за вухом.

— Атож, — кивнув головою містер Блум. — Це я йому розтлумачу.

Ми.

Рудий Меррі торкнув ножицями рукав містера Блума і прошепотів:

— Брейден {236} 236 (109) Вільям Брейден (1865—1933) — видавець газети «Фріменс джорнел» (1892—1916). .

Містер Блум обернувся і побачив, як швейцар у лівреї підняв свого картуза з літерами, бо між дошками оголошень газет «Віклі фрімен енд нешнел прес» та «Фріменс джорнел енд нешнел прес» з’явилася статечна фігура. Барила від Гіннеса бамкали лунко. Фігура статечно ступала сходами, куди вказував її парасоль, з урочистим виразом облямованого бородою обличчя. З кожним її кроком спина, вбрана в тонке чорне сукно, підіймалася вище: спина. Саймон Дедал запевняє, що весь його мозок у потилиці. Позаду звисають верстви сала. На шиї жирні складки, жир, шия, жир, шия.

— Чи не здається вам, що з лиця він схожий на Спасителя? — пошепки запитав Рудий Меррі.

І двері кабінету Ратледжа прошепотіли: ри-и-п. Завжди встановлюють одні двері навпроти інших, щоб протяг. Дув сюди. Дув туди.

Спаситель: овал обличчя, облямований бородою, вечірня розмова, Марія з Мартою. За вказівкою парасоля-меча до рампи: Маріо, тенор {237} 237 (109) Маріо, тенор — Джованні Матео Маріо, кавалер ді Кандіа (1810—1883), славетний італійський тенор. .