(23) Сажнів п’ять … — разом із темою потопельника, Шекспірів мотив («Буря», І, 2).
(24) Одного ребра бракувало Адамові, першій людині. Ніцше («Так сказав Заратустра», р. 5) стверджує, що «найниціше з усього… остання людина», а отже, перша людина — найдостойніше, себто надлюдина.
(24) Перекручений вірш Притч 19, 17: «Хто благотворить убогому, той позичає Господові».
(24) Укорочене ірландське прислів’я: «Бійся бичачих рогів, кінських копит і посмішки англійця ».
(25) Тема Стівенового уроку — війна римлян із Тарентом (містом на півдні Італії), військами якого керував цар Епіру Пірр (318—272 до н.е.). Свої перемоги (Сирней, 280 до н.е.; Аскулум, 279 до н.е.) здобув такою тяжкою ціною, що це призвело до загальної його поразки — і до появи відомого вислову «Піррова перемога».
(25) Стівен в історичних рефлексіях відштовхується від образів та ідей В. Блейка (1757—1827), англійського містика, художника й поета.
(26) Хіба Пірр не загинув… від руки старої баби … — Пірр загинув у вуличній сутичці в Аргосі, коли стара жінка кинула в нього з даху цеглину.
(26) «Спини свій плач…» — рядки з елегії «Лікід» (1638) Дж. Мільтона (1608—1674). Смерть у воді — один із наскрізних мотивів у Стівенових думках, і саме це є темою елегії, яку Мільтон написав на смерть потонулого свого друга, Едварда Кінга.
(27) Душа… це форма форм . — За Арістотелем, «розум є форма форм»; трактат «Про душу», 3, 432а.
(28) Півень кукуріку! — І текст, і відгадка — справжня ірландська загадка, з тією лише різницею, що замість бабусі там фігурує мати ; у Стівеновій свідомості вона пов’язується зі смертю його матері.
(29) Колумбан (543—615) — ірландський святий, учений чернець і місіонер.
(29) Цифри… в мавританському танці . — Арабські цифри тут асоціюються з арабськими й іншими нехристиянськими тлумаченнями Арістотелевих ідей. Аверроес (1124—1198) — арабський філософ, один із найавторитетніших коментаторів Арістотеля. Мойсей Маймонід (1135—1204) — юдейський філософ і талмудист. Душа світу — чільне поняття численних систем неортодоксальної християнської містики, а також гностицизму, окультизму, теософії.
(30) Яків II Стюарт (1633—1701) — останній король католицької династії Стюартів; скинутий в Англії, став володарем Ірландії, але 1690 був розбитий при р. Бойн і втік до Франції.
(31) З висловом про імперію, над якою не заходить сонце , не пов’язане ім’я жодного «французького кельта». Вислів подибується вже у Геродота, де Ксеркс говорить так про імперію персів, а щодо англійської імперії його хто тільки не вживав.
(32) Дізі висловлюється демагогічно й неточно. Деніел О’Коннелл (1775—1847) — борець за незалежність Ірландії, прозваний Визволителем за досягнення рівних прав для католиків. Унія — законодавчий акт 1800 р. про ліквідацію Ірландського парламенту. Ложі оранжистів — виниклі наприкінці XVIII ст. агресивні групи ольстерських протестантів, які назвались за ім’ям Вільгельма III Оранського, що розбив Якова II. Голод — катастрофічний голод 1846—1848 рр., унаслідок якого населення Ірландії зменшилося на чверть. Фенїї (від Фіанни, легендарної дружини воїнів Фінна МакКула) — члени «Товариства Феніїв», заснованого 1857 р.
(32) « Принишкніть, стрижені! » — девіз оранжистів, що брали участь у придушенні антианглійського повстання 1798 р.; повсталі переважно мали коротку стрижку, тож їх прозвали «стриженими».
(32) Джон Блеквуд (1722—1799) виступав проти Унії. Один з його нащадків, Генрі H. Блеквуд Прайс, писав 1912 р. Джойсові, що Блеквуд «помер, натягуючи свої ботфорти, щоб їхати в Дублін голосувати проти Унії». Тож Дізі, в подачі Джойса, перебріхує події прямо навпаки.
(32) Ми всі ірландці, всі з королівського поріддя . — Ця приказка засновується на великій кількості в давній Ірландії дрібних королівств і королів, а також королівських нащадків, у тім числі й позашлюбних.
(33) Ліверпульська шатія, яка зірвала задум створити порт . — Мова про виниклий у 1850-х рр. (і так і не втілений у життя) проект перетворення гавані Галвей на заході Ірландії на великий трансатлантичний порт.
Читать дальше