Джеймс Джойс - Улісc

Чи була оповідь у всьому іншому вільна від змін?

Цілком і повністю.

Яка особа чи подія виступала в оповіді на перший план?

Стівен Дедал, викладач і літератор.

Які обмеження активности й порушення подружніх прав, що стосувалися їх особисто, усвідомлювали слухачка й оповідач у процесі розповідання, яке уривалося й ставало дедалі лаконічніше?

Слухачка — обмеження її дітородної активности, позаяк святкування шлюбу відбулося через 1 календарний місяць після 18-х роковин її народження (8 вересня 1870 року), себто 8 жовтня, і його смакування того самого числа, з подальшим народженням нащадка жіночої статі 15 червня 1889 року й з початковим смакуванням 10 вересня того ж року, а повне тілесне злягання, з виверженням сімени в природний жіночий орган, востаннє відбулося за 5 тижнів, себто 27 листопада 1893 року, до народження 29 грудня 1893 року другого нащадка (він-таки — перший і єдиний чоловічої статі), котрий помер 9 січня 1894 року, у віці 11 днів, тож достеменно був період 10 років 5 місяців і 18 днів, протягом якого тілесне злягання лишалося неповним, без виверження сімени в природний жіночий орган. Оповідач — обмеження його активности, розумової та фізичної, позаяк повного розумового спілкування між ним і слухачкою не відбувалося від моменту настання зрілости, відзначеного місячною кровотечею, у нащадка жіночої статі оповідача й слухачки 15 вересня 1903 року, так що достеменно був період 9 місяців та 1 дня, протягом якого, внаслідок напередвизначеного природного взаєморозуміння (в нерозумінні) між двома довершеними жінками (слухачкою і нащадком), повна фізична свобода дій була обмежена.

Яким чином?

Різними й багаторазовими жіночими розпитуваннями стосовно чоловічих маршрутів, куди, в яке місце, о котрій годині, на скільки, з якою метою, у випадку тимчасових відсутностей, планованих чи здійснених.

Що видимо витало над невидимими думками слухачки й оповідача?

Відкинуте вгору відображення лампи й абажура, неспостійна низка концентричних кіл з різними градаціями світла й тіні.

В яких напрямках лежали слухачка й оповідач?

Слухачка: схід — південний схід. Оповідач: захід — південний захід. На 53-й паралелі північної широти й 6-му меридіані західної довготи, під кутом 45° до земного екватора.

В якому стані, супокою чи руху?

Супокою відносно самих себе й одне одного. Руху, бувши несені на захід {914} , разом і поокремо, вперед і назад, відповідно, власним і неперервним рухом землі по вічно мінливих шляхах у вічно незмінному просторі.

А в якому положенні?

Слухачка: напівлежачи на боці, лівому, ліва рука під головою, права нога випростана по прямій і спочиває на лівій нозі, зігнутій, у позі Матері — Геї-Теллус, здійснена і простерта, обважніла сім’ям. Оповідач: лежачи на боці, лівому, права й ліва ноги зігнуті, великий і вказівний пальці правиці на переніссі, в позі, яку закарбував колись знімок, зроблений Персі Епджоном, стомлений дитямуж, мужодитя в материнськім череві.

В череві? Стомлений?

Він спочиває. Намандрувався.

А хто з ним?

Синбад-Мореплавець та Крійзад-Куприкравець та Типкат-Тюрмовправець та Гиньгад-Горедавець та Пропад-Пазурявець та Помлят-Помилявець та Припад-Поручавець та Цебрат-Цеберявець та Кульгат-Кольчугавець та Грімград-Градогравець та Брийбрад-Брусоправець та Капстад-Капустявець та Курпат-Куріпкавець та Замкат-Замикавець та Сухат-Сухотавець {915} .

Коли?

Ідучи до темного ложа там було квадратурокругле Синбада-Мореплавця птиці рухх птиці крукк яйце я й це серед ночі о ложі олжі усіх крукків руххів Темнпада-Днепродавця.

Куди?

Так тому що такого з ним ніколи не бувало просити сніданок у ліжко там парочку яєчок відколи ото в готелі «Міський герб» коли знай прикидався буцім хворий-хворезний та голоском умирущо смиренним клеїв із себе принца приндя аби зацікавити ту стару руїну місіс Ріордан гадалося що діло склалося а та нам і не поду тільки ду відписала хоч би скупердяга фертинг вертинг усе на молебні велебні за свою душку скупушку навіть собі на денатур на джур потратити не давав їй жур ті 4 пенси не пеніси продзижчала мені всі вуха про болячки свої скрухи а ще ці вічні балаки пасталаки про політику відкусити по ліктику про землетруси та кінець світу та дайте перш трішки потішки спаси сей світ Боже схоже коли б усі жінки були як вона вояки супроти декольте купальте а їх же носити ніхто й не думав її просити була вона гадаю побожна бо вдруге жодному мужу й подивитися на неї не можна сподіваюся я ніколи не стану на неї схожа дивно що не вимагала нап’ясти нам на лиця чадру але чого в неї не заберу була освічена а теревені її без скінчення все про містера Ріордана а той певне ощасливився втікши від її аркана а її пес без чудес все обнюхував мої хутра та хитромудро все носом під мої спідниці надто в дні ці а втім я люблю це в нім такий чемний зі старенькими і з лакеями ба навіть із жебраками не бундючиться дурно хоч і не завжди а надто як ще щось припече боляче то й умовляти марно що треба ж лягти в лікарню бо ж нема чистішого місця однак умовляти його мушу місяць ну а потім виходить на сцену медсестра ура і він там стирчатиме аж поки викинуть з лахами або скажімо черниця на взір тієї що в нього на знімку безстидниця така черниця як я атож це тому що коли вони занедужають то такі вже там хворі пхичуть нас кличуть ой горе без нас би воно й не підвелося кров з носа то вже й зів’яне ти думаєш вмре коханий а то як сходили з Великої Кільцевої і він підвередив ногу то вже геть вмирущого лебедя корчив строїв то був пікнік з нашим хором на горі Цукровій пам’ятаю була я в тій сукні а міс Стек йому букет із кошика дна на либилася вона на кутні аби вшнипитись до чоловіка у спальню хай дальню з тим голоском старої діви та й уявляє що від любови до неї він помирає ох більш не побачу твого лиця твоя вся ще ти ні тоді хоч мужніший був у щетині поки лежав і батечко такий самий був та загув ну а я терпіти не можу над ним тремтіти перев’язки лічити краплі коли пальця на нозі чикнув так мозоля різонув а зараження крови до смерти боявся бо я вся для нього а коли б я злягла яка б то морока йому була тільки жінки звісно все те ховають щоб не завдавати їм стільки труду як вони мартам гертрудам ага ти-то з кимсь переспав видно по апетиту тільки ж то не любов бо шматок йому в горло б не йшов отож котрась із нічних хвойд якщо справді у тих був краях а про готель ах просто збрехав намолов сім мішків гречаної вовни та й сховав у них справи свої гріховні мов то Гайнс затримав мене в анфас а кого ще я стрів ага пам’ятаєш Ментона {916} і ще того моветона а пика така велика великого немовляти бачила нещодавно він оженився а потім за молоденькою волочився в Пулз-Міріорамі я круть до нього задами коли вислизнув звідти з виглядом винним хоча що тут такого та він мав нахабство ходити за мною ото ще покоритель знайшовся а ці вибалушені очі бачила я телепнів але ж не такого а ще називається юриста та не люблю довго гризти ся в ліжку ну а коли не це то якась сучка кішка підвернулася ніжка десь там зійшовся чи підчепив тайкома знали б вони звивини його ума як я адже ж позавчора строчив листа коли я ввійшла по сірники показати йому про смерть Дігнема в газеті поминки от мов шепнув хто на вухо а він прикрив вимочкою і зобразив ділову задуму тож можливо цілком що писалось тайком котрійсь що гадає знайшла шалопая бо ж у всіх мужчин його віку таке буває надто коли їм під сорок як йому тож підкорить і потягне грошики з нього дурного бо старий пришелепок уже позбувся всіх клепок нема розуму вважай каліка а як цьомав мені паністару приховати хотів ласий котяра а мені начхати кого йому любо кохати чи яка в нього була раніш хоча знати либонь розумніш ніж не коли це такий випадок що обоє не тут у мене не під рукою як з тою хвойдою Мері що тримали ми на Онтаріо-теріс крутило-вертіло підробленим тілом аби спокусити його кого бридко підпустити близько коли від нього дух розмальованих потаскух разів два запідозрила такі діла навмисне підкликала його ближче а то знайшла довгу волосину на його піджачині а що й казать про випадок коли я в кухню а він пухне прикинувся враз порядок до води припав радо одної жінки їм мало навіки і хто як не він винен коли полізе до спідниці служниці а тоді пропонує посадити її з нами за стіл різдвяний і хто це схвалив би ну ні спасибі тільки не в моїм домі вкрала сома десяток устриць 2 і 6 як тітку провідать ходила злодійка та й годі ох копався в її городі я таке чую носом а він доказів у тебе нема зовсім а мо’ то й не вона ах докази ось вони її тітка устриці дуже любила але я таки їй видала що думаю гадаю про неї умовляв мене піди погуляй моє сердечко щоб з нею теє у гречку я б не принизилася шпигувати за ними тими підв’язками задовольнилась самими що знайшла у неї в кімнаті в її вихідний у п’ятницю і цього вже задосить у неї обличчя злістю озлилось налилося коли їй сказала за тиждень я про звільнення розгледіла це чудово ліпше без них обходитися взагалі ось я кімнати флігелі сама приберу швидше коли б не кляте кухарство капарство та не сміття виносити та все ‘дно заявила йому досить або вона або я лишиться в цьому домі я б не змогла й торкнутись до нього коли б знала що був з такою брудною без страму стида брехухою нечепурухою розчухою як оця що ледащо в очі тобі дивиться і віднікується та ще співає в клозеті думала вже він в її тенетах гадала впала під сера серухою так відомо він не витерпить довго без цього тож має десь-то знайти небогу убогу востаннє блумопад на мій зад його сцяки до сраки коли ж це було блумло ага того вечора коли ми вештались понад Тьолкою і О’Кріп страшно кріпко згріб мені руку як у пісні мені в руку інша лягла рука злегка а я ж тільки й відповіла що без сил погладила йому тил долоні великим пальцем отако і тихо заспівала з нашого дуету арієту юний маю як місяць любов’ю сяє а він бо здогадується про нас не такий-то вже й бельбас сказав пообідаю в місті та гайну в «Гайєті» та я ‘му не дам такої втіхи тільки бачить Бог нас обох це ж хоч якась переміна в дієті та скільки можна натягати старого капелюха на вуха та щоб не сама з собою підплатила б гарного боя хай утне діло не нудне я б його збентежила трохи дала щоб підстежило мої панчохи нові і так би дивилась що хлоп’я б зашарілось і б ’го таки спокусила юного чару вкусила знаю який то з них кус як ледь пробивається вус треться-мнеться до діла ніяк не візьметься годинами околяси водили б нам відповім як запита а ви б це зробили з вуглярем а з паламарем авжеж бо й розказала б йому про на стоятеля чи єпи с попа що підсів до мене коли плела те вовнене в садочку задочку край синагоги а він не знав Ду бліна нетутешній з дороги та все допитується що тут за місця м’ясця все про пам’ятки забив баки памороки то він про обеліски а я передражню одаліски він про вірші а я натяк на гірші боки буття от хто в вас на думці якийсь там дуче імператор херманський а в’явіть замість нього мене такого-бо субститута ви можете просто тута відчути цей хоче зробити з мене повію то я це відвію в його літа ідея і де я уже ж не та тож хай облише мене це більш не колише бо жінку таке руйнує бо всує і втіхи ніякої тільки прикинься кимся чемно ніби тобі приємно поки кінчить а там як хоч так і конч а від цього вуста сама блідота ну та гаразд що сталось те стялось і при всьому галу-балу що розвели про цю кабалу-хибалу тільки перший раз воно наче щось та значить а потім за плотом і вже забула чому не можна поцілувати хому чоловіка так щоб не під вінець довіку а часами зненацька захочеться до нестями так жаско від голови до п’ят захопить такий чудесний захват ат тут вже нічого з собою не вдієш вся млієш хай хоч би який мужчина враз став за плечима й обняв поцілував з цілуванням ніщо не йде в порівняння проникає в самісіньку душу знесилює й забути все мушу лиш ненавиджу ту гижу-огижу що звісно висповідатися слід опісля бреду прийду до коректного кректного отця Коректгана {917} отже він доторкнувся до мене превелебний отче й до речі що тут такого а де а я як дурепа відповідаю над річкою просто неба та ні де саме в якій точці він торкнув тебе моя дочко до ноги доторкнувся він ззаду а високо ну та десь височенько чи ж там де твої посиденьки та так о Боже яка досада чом він не може просто сказати До заду і тим скінчити до чого оце отче а чи скоїла ти вже й не згадаю як він подав це ні превелебний отче а ще завжди при цьому думаю про справжнього отця-батька от йому все воно нащо коли вже я висповідалася вся перед Отцем Небесним у нього була гарна пухка рука долоня завжди волога коли б доторкнувся я б не сахнулася не бридко та й йому теж бо видко по шиї його бичачій як тісно їй в хомуті наче цікаво чи впізнавав мене в сповідальні я ж могла його бачити а він мене звісно ні він би й ніколи не обернувся й не дозволив собі тільки очі йому були червоні смажні коли помер його батько а для жінки що й казать важко вони втрачені певне це страшно коли чоловік плаче а вже священик тим паче а я б хотіла щоб хтось у таких облаченнях обняв моє тіло й дух ладану від нього достоту Тато чи Папа до того ж як ти за священиком то нічим не важиш він сам боїться занадто потім заплатим скількись там Його Преосвященству Папі за покаяння {918} цікаво чи він лишився мною задоволений чи радше моїм задомвдоволений мені одне не сподобалось у вітальні коли йшов то не обняв за талію а так безпардонно ляснув мене по заду я хоч засміялась та знаєте я ж таки молодиця а не ослиця йому чи кобилиця чи не батьківських пригадав {919} цікаво може він вже устав і згадує там мене чи бачить сон про мене тільки хто ж подарував йому ту квітку сказав що купив і тхнуло від нього чимсь хмільним але не віскі й не пивом мо’ цим їхнім клейстером чи клістиром що для афіш щось з лікером а добре б посмакувати тих трунків-смакунків що посмоктують театрали-циндри в циліндрах зелені жовті ніжно-золоті видно що дорогі якось-то пригадую вмочила пальця до того американця що балакав з батьком про марки у нього ще білка була а він щосили старався щоб не заснути після останнього разу пили потім портвейн а паштет смакував чудово солонуватий так ото й я почулась чудесно й заснула сном кам’яним аж поки прокинулась від того жахливого грому Господи помилуй я вже думала небо на нас розверзлось для кари за наші гріхи перехрестилася прочитала Аве-Марію моторошні громові удари геть як у Ґібралтарі здавалося кінець світу й тут приходять кажуть тобі Бога немає а що я вдію коли все труситься рушиться й лишається одне-єдине покайся й до речі глянь свічка що я була поставила в кармелітській каплиці на місяць травень оце ж вона й принесла щастя хоча він би ой познущався якби почув він-бо ніколи до церкви не ходить ні на меси ні на молитовні збори каже душа та немає в тебе всередині ніякої такої душі сама сіра речовина звивин поплетини а це тому муже що сам ти не тямиш що воно таке мати душу еге ж коли я лампу ввімкнула вже 3 чи 4 ходки зробило те його дурбило така червонюща бамбула я думала ось-ось в нього жила чи сила чи як це там називають лусне а ніс до речі у нього не такий-то великий {920} дуже потім я все з себе скинула вікна щільно всі загардинила і навіщо стільки годин чепурилась душилась причісувалась а в нього мов товстелезний стрижень чи лом залізний весь час стримить певне устриць об’ївся упхав штук тридцять а розспівався розтьохкався солов’єм віть-віть ні я ще ніколи в житті ні з ким такого не відчувала щоб усю тебе заповняло а затим чи не влупив пару овець і взагалі що за ідея щоб у нас посеред тіла ціла діра траншея і Жеребець заганяє те в тебе бо ж їм від нас тільки того й треба а погляд у нього рішучий такий лютий аж не витримала очі приплющила а все ж таки в ньому живчиків не так-то й багато коли я його змусила вийняти й на мене вилити бо ж отаке одоробало хай так краще а то ще не все вимиється як слід ну а останній раз я дозволила кінч у мене семене гарно вони придумали для жінок все задомволення собі а хай би самі спробували то й зазнали б тоді мужі наші милі через що я пройшла з Міллі ніякий же не повірить на слово лобур а як зубки у неї йшли а той муж бузувір Майни Чистовір із тими своїми бакенбардами чого вартими темп їй завдає дитинкою чи й двійнею щорік начиняє регулярно мов годинник ну й зух уже ж від неї так і пре дух пелюшок тих жовтинок а одне в них звуть його непосида чи якось там викапане тобі негреня темношкуре о Боже небоже геть тобі мурин а востаннє як там була як висипала їх орда мала купа невелика дайте ще два чоловіка як закричать завалують я вже й голосу свого не вчую це для здоров’я добре вважається ото ж бо вони й стараються аж поки розбехкають тебе мов слониху чи й не знаю яке ще лихо ох я б і ризикнула розжитися ще на одненьке тільки щоб не цей був неньком втім коли б він женився була б від нього кріпка-окріпка дитинка але не знаю у Польді більше соку в коренеплоді а втім було б здорово просто чудово певне то стріча з Джозі Пауел та похорон та думки про мене з О’Кропом так його роз’ятрили що ж хай тепер думає що завгодно чоловічок мій милий коли так йому легше я знаю дещо з Джозі в джазі вони загравали як я прийшла надвір вискочив з нею з зали того вечора святкували новосілля Джорджини Симпсон а потім ніс ахінею щоб збити мене з пантелику миркнув не стерпів що вона підпира одвірка ось чому ми й посварилися за політику-енсцикліку й завівся ж він а не я коли язиком плеснув Господь Наш був тесля зрештою до сліз мене довів звісно жінка така до всього чутлива а потім у мене злість на себе що вступилась тільки тому що знала в нього до мене слабість каже Він був перший соціаліст а мені ж було прикро що не можу його роздрочити а втім авжеж його в енсциклопудіях не перепреш особливо щодо нашого тіла й нутра навіть коли юрба у кімнаті я завжди уміла не випускати його з поля зору й вирізняти голос що він там верзе про все після того випадку я удала ніби на неї зла через нього бо він трішки ревнує щоразу коли питає а до кого ти йдеш а я ‘му до Флой і він подарував мені вірші лорда Байрона і три рукавичок пари на тому усе й скінчилось я в будь-який мент легко й мило могла схилити його до миру знаю як це робиться хай навіть він знову злигався з нею і линяє на побачку до неї де-небудь я б дізналась наприклад відмовився їсти цибулю і безліч іще інших способів прошу відкоти комірця блузки чи виходячи по дрібничку вуаллю або рукавичками зачеплю йому вусики а як поцілую то всяк закрутиться занервує одначе гаразд хай іде до неї а та раденька зображає як шалено його кохає аж без ума та тільки мене цим не злякаєш я до неї прийду сама і спитаю прямо ти любиш чи просто любов крутиш дивитимусь тільки в очі так що обманути не зможе от тільки він ще почне плести свій тин бозна-що уявивши й як закрутить освідчення в своїм освіченім стилі як освідчився був мені хоча якщо пригадати довелось мені тоді потрудитися мов лещатами витягала витку ту хмелину з вражого сина хоч і подобався мені він саме тим що був стійким мав характер знать не подасться за першою-ліпшою що на шию повіситься він уже й був за чисницю до освідчення отого вечора коли я пецькала тісто розкачувала для картопляників хочу тобі в чімсь признатися тільки я його зупинила удала ніби сердита одчепися в мене руки по лікті у тісті бо напередодні була надто відверта коли говорили про сни й не хотіла тепер щоб дізнався ще більше ніж у четвер а та Джозі вічно тримала мене в облозі чіплялось при нім оглашенне на мене звісно розігрувала все ради нього а коли я сказала що вимилася з голови до ніг просто до меж можливого вона тут-таки перепитує чи й це саме можливе теж помила жінки всякчас наводять на таке балачки просто сиплють жартиками такими коли Блум поміж них опинившись очима на них блима відчувають що він за типчик по очицях бачать шельмівських кив та морг ледь помітно а сам наче й байдужий як при нім вони щось таке відпустять все це його псує та зовсім не дивує мене тоді він був дуже гарний з лиця старався бути схожим на Байрона лорда бо я згорда призналась подобається він мені хоча як для мужчини надто гарний лорд Байрон і він справді скидався на нього троха а потім побрались ми з ним страшно не сподобалося це їй того дня напав на мене якийсь дурносміх реготала аж шпильки пришпильки повипадали з кіс бачу в тебе чудовий настрій еге ж це їй душу ятрило бо й я розказувала їй про нас всього силу не все звісно але досить щоб їй потекла слинка але я в цьому не винна як ми побрались не часто до нас на гостину ходила цікаво який вона має нині вигляд поживши зі своїм чоловіченьком диким коли бачила її востаннє то обличчя було її ледь прив’яле і змучене допіру певне гарикалася дуже з мужем видно було по тому як не терпілося їй зігнати на ньому оскому кісточки йому перемити ох ці чоловіки а що ж вона ще ах те як він бух у брудних черевиках на ліжко коли в голову бзз бзики тож уяви собі кару лягти з отаким екземпляром ще в будь-яку мить придушить ну й тип а втім всяк божеволіє на свій штиб хоча Польді попри всі свої химороди щораз ноги витре коли на вулиці сиро й завжди сам собі черевики чистить а на вулиці стріне капелюха підніме як того разу а це у капцях бродить блука сподіватись урвати 10 000 фу за поштівку ку-ку О маю коханий маю ні ну це просто заморожує убиває щоб бути таким вахлаєм що й черевики скидати незвиклий я б краще вмерла 20 раз ніж з отаким у загс та вже ж йому в житті не знайти іншої такої щоб терпіла його як я зі спокоєм любиш мене то й кохай мене такі книші в глибині душі він це зна а візьми оту місіс Мейбрик {921} що мужа струїла цікаво за що знать мала з кимсь перетик але вилізло шило з мішка отже ж паскудь яка узяти й на той світ послати авжеж декотрі мужики бувають нестерпні таки збожеволіти можна чого ж тоді просять безбожно за них вийти якщо всі ми хвойди не обійтись їм без нас ніяк вона сипонула йому миш'як певне хап засіб якийсь від мишей цікаво чи тому так називається спитаю а цей сло во грець ке а хай йому грець стій краще знову лишись при своїй темноті либонь любов вона була від іншого без ума коли не побоялася ризику могли ж і смик на шибеницю чи їй було все Одно коли вже така в неї натура дура нічого не вдієш та й вони ж не такі звірі щоб узяти й повісити жінку а чи все ж такі