Джеймс Джойс - Улісc

— Агов, містере! У тебе ширінька розщебнена, містере!

А той просторікує:

— Мендельсон був єврей, і Карл Маркс теж, і Меркаданте {663} 663 (330) Меркаданте не був єврей. , і Спіноза. І Спаситель був єврей, і його батько був єврей. Ваш Бог.

— У нього не було батька, — каже Мартін. — А тепер досить. Поїхали.

— Чий Бог? — питає Громадянин.

— Ну, принаймні то його дядько був єврей, — пояснює він. — Ваш Бог був єврей. Христос був єврей, як і я.

Почувши це, Громадянин чимдуж назад у бар.

— Присягаюся Христом-Богом, — горлає він, — я розтрощу головешку цьому свинюку жидку за те, що він паплюжить святе ім’я. Присягаюся Христом-Богом, я йому влаштую розп’яття. Ану дайте мені ту бляшанку з-під печива.

— Стривай! Стривай! — кричить Джо.

Широке і показне товариство, що складалося з кількох тисяч друзів та знайомих із Дубліна та його околиць, зібралося, щоб попрощатися з Nagiasago suram Lipóti Virag [226] Його екселенція шановний пан Леопольд Квітка (угор.). , колишнім співробітником пп. Александер Том і К о, друкарів Його Величности з приводу його від'їзду в далекий край Szazharminczbrojuguluas-Dugulas [227] Зупинка пастуха ста тридцяти телят (угор.). (Куди Макар телят не ганяв). Прощальна церемонія, проведена з великим пожвавленням, була позначена теплотою і сердечною щирістю. Сувій стародавнього ірландського пергамену ілюстрований мініатюрами ірландських художників був презентований видатному феноменологу від чималого гурту присутніх разом із іншим дарунком, срібною скринькою, прикрашеною стародавніми кельтськими візерунками, яка робить високу честь її творцям, пп. Джекоб agus [228] і (ірл.). Джекоб. Гостя, що від’їжджав, дружно вітали овацією, а коли оркестр із наших найуміліших дударів заграв знайому мелодію «Вернися в Ерін» {664} 664 (330) « Вернися в Ерін » — сентиментальна пісня на слова Карлотти А. Барнард (1830—1869); Ракоці-марш — угорський національний гімн. , багато хто з присутніх розчулився настільки, що змушений був витягти хусточку, а оркестр зразу ж по тому виконав угорський Ракоці-марш. Ватри, а також бочки з дьогтем на відзначення цієї події були запалені повсюди на берегах усіх чотирьох морів і на вершинах горба Гаут, гори Трирок і гори Шугарлоуф та мису Брей-Гед, на горах Морн, Голті, Окс, на піках Донегалу та Сперрина, Негл і Богра, на горбах Коннемари, на горах Макгіллікадді, на вершинах Огті, Берна і Блум. Захоплені громові вигуки, здавалося, струснули навіть саме небесне склепіння і породили гучний відгук тисяч і тисяч шанувальників гостя, які зібралися ген-ген на далеких горбах Кембрії і Каледонії {665} 665 (331) Кембрії і Каледонії — Вельсу й Шотландії. . І тут од пристані величаво відчалив велетенський прогулянковий корабель, і натовп жіноцтва, що зібрався на березі, став кидати услід йому оберемки барвистих дарів нашої флори. А корабель рушив річкою униз до моря у супроводі цілої флотилії барж, і йому салютували, приспустивши свої прапори, Портове управління справами баласту і Митниця, до яких приєдналася електростанція на Голубнику. Visszontlátásra, kedvés baráton! Visszontlátásra [229] До побачення, любий друже! До побачення! (угор.). ! Він помандрував, але пам’ять про нього житиме з нами вічно.

Їй-богу, його не зупинив би й сам чорт, коли вже йому забаглося схопити ту срану бляшанку, і зразу ж гайнути назад, а малий Елф хапає його за лікоть, а він репетує як недорізана свиня, словом, видовище таке, що його навіть у королівському театрі на сцені не побачиш.

— Де він там є? Зараз я зроблю так, що він оддасть Богу душу.

А Нед і Дж. Дж. аж помирають із реготу.

— Війна не на життя, а на смерть, — кажу я. — Дозвольте, піду подивлюся, чим вона закінчиться.

Проте тим часом візникові пощастило розвернути свій ридван, і він нарешті зрушив із місця.

— Та годі тобі, Громадянине, — гукає Джо. — Постривай-но!

Ет, чорта з два! Той уже підняв руку, розмахнувся і пошпурив бляшанку щосили. Дяка Богові, сонце сліпило йому очі, інакше був би тому капець. Їй-богу, з таким розмахом міг би докинути її до графства Лонгфорд. Кобила сіпнулася з переляку, паскудний барбос помчав за кебом як навіжений, публіка галасує і сміється, а бляшанка котиться, тарахкочучи, по бруківці.

Катастрофа була раптова і жахлива за своїми наслідками. Обсерваторія в Дансинку зареєструвала одинадцять поштовхів, кожен із них силою п’ять балів за шкалою Меркаллі, і поштовхів такої сили на нашому острові не було зафіксовано від 1534 року, коли відбулося повстання Шовкового Томаса. Очевидно, епіцентр землетрусу був у районі набережної Інн та парафії святого Мічена площею сорок один акр два руди й один квадратовий перч. Усі багаті особняки навколо Палацу Правосуддя повалилися, а сам шляхетний палац, де в мить катастрофи відбувалися важливі юридичні дебати, перетворився на громаддя руїн, під якими, як побоюються, можливо, всі, хто був у будівлі, лишилися поховані живцем. Як свідчать очевидці, сейсмічні хвилі супроводжувалися атмосферними збуреннями у форматі циклону. Капелюх, який належить, як потім з’ясовано, високошановному секретареві королівського й мирового суду містерові Джорджу Фоттреллу, а також шовкова парасоля з золотою ручкою, на якій зазначено ініціали, герб і номер будинку високоосвіченого і вельмишановного головного судді Дубліна, розпорядника квартальних сесій, сера Фредеріка Фолкінера, були знайдені пошуковими виправами у далеких закутках нашого острова, а саме: першу із знахідок на третьому базальтовому пасмі Дороги Велетнів, а другу на глибині одного фута і трьох дюймів на піщаному березі бухти Гоулопен під горою Кінсейл. Інші очевидці повідомляють, що бачили, як розпечене до білого жару величезне тіло з неймовірною швидкістю промчало в атмосфері, описавши траєкторію в напрямі захід-південь-захід. Висловлювання жалю та співчуття надходили щогодинно з усіх кінців світу, і сам Верховний Понтифік, його Святість Папа Римський милостиво зволив повеліти, щоб у всіх катедральних соборах усі ординарні священнослужителі усіх єпископій, які підлягають юрисдикції Святого Престолу, водночас відслужили особливу missa pro defunctis [230] Поминальна відправа (лат.). , щоб пом’янути душі вірян, яких смерть забрала з-поміж нас так несподівано. Рятувальні роботи, прибирання звалищ, людських останків тощо були покладені на фірму Майкл Мід і син, Велика Брунсвік-стрит, 159, та фірму Т. і К. Мартін, Норс Волл, 77, 78, 79 і 80 із допомогою солдатів та офіцерів полку легкої піхоти герцоґа Корнуольського під загальним керівництвом Його королівської високости контр-адмірала високоповажного сера Геркулеса Ґаннібала Габеаса Корпуса Андерсона, К. О. П., К. О. С. П., Л. О. X., Т. Р., К. О. Л., Ч. П., М. С, Б. М., К. О. З. Б. С., С. О. Д., М. Л. П., М. Б. І. С., Б. П., Д. М., О. Г. П., П. Д. К. Т. Д., П. Д. К. І. У., П. Д. К. К. І. Л., П. Д. К. К. І. X [231] Кавалер Ордену Підв’язки, Кавалер Ордену святого Патрика, Лицар Ордену Храмовників, Таємний Радник, Кавалер Ордену Лазні, Член Парламенту, Мировий Суддя, Бакалавр Медицини, Кавалер Ордену за Бездоганну Службу, Содоміт, Майстер Лисячого Полювання, Ментор Братства Ірландських Журналістів (або Моя Благоліпна Ірландська Дупа), Бакалавр Права, Доктор Музики, Опікун Громадського Піклування, Почесний Доктор Коледжу Триніті, Дублін, Почесний Доктор Королівського Ірландського Університету, Почесний Доктор Королівського Коледжу Ірландських Лікарів і Почесний Доктор Королівського Коледжу Ірландських Хірургів. .