Джеймс Джойс - Улісc

— А щодо трудних фізичних вправ, — каже Елф, — ви були на цьому матчі Кео — Беннетт?

— Ні, — відповідає Джо.

— Я чув, що за цим матчем один відомий хват змикитив покласти собі в кишеню цілу сотню фунтів.

— А хто? Чи не О’Кріп? — питає Джо.

А Блум ну своєї:

— От візьмімо теніс: у цій грі важлива моторність і пильне око.

— Авжеж, О’Кріп, — каже Елф. — Пустив між людей чутку, що Майлер кружеляє щодня пиво і ставити на нього ризиковано, а той насправді тренувався щоденно, як проклятий, умивався потом.

— Та ми його знаємо, — озивається Громадянин. — Син зрадника. Знаємо, хто йому кладе в кишеню англійське золото.

— Свята правда, — підтверджує Джо.

А Блум знову своєї про лаун-теніс та про кровообіг і питає Елфа:

— А ви як, Бергене, так не вважаєте?

— Майлер витер об нього ноги, — продовжує своє Елф. — Поєдинок Гінена з Сейєрсом був дитячою розвагою порівняно з цим матчем. Дав йому такого бобу, що вік не забуде. Цікаве було видовище, один коротун, насилу до пупа тому другому, а той довгий, як верства, махає кулаками. Наостанок гахнув йому під дих. Від такого стусана виблюєш і те, чого й не куштував. Але все за правилами Квінсбері.

То був вікопомний і трудний бій: Майлер і Персі вийшли на ринг, змагаючись за приз у п’ятдесят соверенів. Позаяк улюбленець дублінців своєю вагою не міг зрівнятися з англійцем, він спромігся перекрити цей гандикап високим тактичним умінням. Блискуча кульмінація останнього раунду заледве не стала фатальною для обох змагальників. У попередньому раунді старший сержант, боксер середньої ваги, пустив із нашого улюбленця трохи червоного міцного, діставшися до його носа, так що Кео, отримавши досить і справа і зліва, виглядав наче напідпитку. Служивий знову взявся за свою справу сильним ударом зліва, на що ірландський гладіатор відповів прямим, цілячись Беннету в щелепу. Солдат «пірнув», але дублінець дістав його лівим хуком, чудовим стусаном по ребрах. Супротивники стали стусати один одного зблизька. Майлер брав гору над суперником і тіснив його, тож наприкінці раунду здоровань був притиснутий до канатів і добряче побитий. У англійця праве око геть запухло, і він пішов у свій куток, де жадібно став глитати воду, і коли пролунав гонг був знову бадьорий і ладен битися, певний того, що боксера з Еблани він пошле у нокаут умить. Це був бій до самого фінішу, і на фініші перемога чекала дужчого. Обидва билися, як тигри, і хвилювання публіки сягнуло краю. Суддя зробив Персі два попередження за захвати, але улюбленець був спритний і дуже вправно підстрибував — на це було варто подивитися. Після побіжного обміну вітаннями, під час якого бравий вояк спромігся почастувати ірландця чудовим аперкотом, аж кров у того пирснула з рота, і він раптом перейшов у наступ і завдав Беннеттові в живіт страшної сили лівий. Беннет як стояв так і гепнув додолу. То був нокаут чистої води. Всі напружено застигли, дивлячись на лежачого портобелльського боксера, суддя почав рахувати секунди. Аж тут Беннеттів секундант Оле Пфоттс Веттстейн виставив напоказ рушник, і хлопця з Сентрі оголосили переможцем під овації глядачів, які ринули на ринг і, несамовиті від радости, мало його не затоптали.

— Він свого не промине, — каже Елф. — Я чув, він налаштовує концертне турне по півночі.

— Чув і я, — озивається Джо. — Хіба ні?

— Хто? — перепитує Блум. — А, так. Це правда. Щось наче літні гастролі, розумієте. Просто для відпочинку.

— Місіс Б., вона яскрава центральна зірка {632} 632 (308) Яскрава центральна зірка — «Кінець — ділу вінець», І, 1. для турне, хіба ні? — питає Джо.

— Моя дружина? — питає Блум. — Так, вона співатиме. Гадаю, успіх забезпечено. Він чудово вміє організовувати. Чудово.

— Хо-хо, так ось у чому справа, — кажу я собі, кажу я {633} 633 (308) Кажу я собі, кажу я — з оперети Гілберта й Саллівана «Пер і пері» (1882). . — Ось звідки вітер віє. О’Кріп посвистить на флейті. Концертне турне. Дряпіжник Ден, синок старого симулянта з Айленд-бриджу, який під час війни з бурами продавав уряду тих самих коней двічі. Містер Чого-чого. Я прийшов щодо податків на воду і на бідних, містере О’Шпаре. Щодо чого? Щодо податку на воду, містере О’Шпаре. Чого-чого? Авжеж, цей мартопляс її напевно зорганізує, будь спок. Хай це залишиться між нами, дорогенька.

Гордість славетної гори Кальпи {634} 634 (308) Гора Кальна — лат. назва Ґібралтарської скелі. , красуня з косами чорнішими, ніж воронячі крила, дочка Твіді. Там росла вона, плекала свою вроду, де мушмула і мигдаль квітнуть і пахнуть скрізь довкола. Сади Аламеди {635} 635 (308) Аламеда — парк у Ґібралтарі. чували легку ходу її ніг, оливкові гаї знали її і кланялися їй. То благовірна жона Леопольдова, Меріон пишногруда.