Акутаґава Рюноске - ПАВУТИНКА

Котацу – кімнатна жаровня, накрита ковдрою.

Го – стародавня японська гра на зразок шахів, але набагато складніша.

Куґе – придворний імператорського двору до реставрації Мейдзі в 1868 р.

Юкіті Фукудзава (1834-1901) – видатний японський громадський діяч, просвітитель, прихильник європейської культури й науки.

Рожева й біла вата – традиційний весільний подарунок.

Сямісен – триструнний щипковий японський інструмент.

Ойран – повія високого ґатунку.

Момоваре – святкова дівоча зачіска.

Хьобунотайфу – заступник начальника управління військового відомства імператорського двору.

Кото – тринадцятиструнний музичний інструмент.

Танка – класичний японський вірш.

Суґороку – гра на дошці, в якій супротивники почергово кидають кісточки й пересувають фігурки на чужу територію.

Тен'якуносуке – заступник начальника медичного управління імператорського двору.

Будда Аміда (по-санскр.-Амітабха) – володар раю.

Куя (903 -972) – відомий буддійський діяч епохи Хейан (VIII-XII ст.).

Свято «Семи трав» припадало на 7 січня.

Сен – одна сота єни, основної грошової одиниці Японії.

Бенто – їжа в коробочці.

Варадзі – солом'яні сандалі.

Тан – міра площі, приблизно 0,1 га.

Тьо – міра площі, приблизно 1 га.

0, дякую (англ.).

Прочитане з кінця слово Parnassus, тобто Парнас.

Стиль у мистецтві, започаткований молодими художниками 1897 р. у Відні на чолі з Отто Ваґнером (1841-1918).

Харуо Сато(1892- 1964) – відомий японський письменник.

Знавець вишуканого смаку (лат.).

Котацу – жаровня.

Ідзанаґі та Ідзанамі – перші боги японської міфології про створення світу.

«Мімікакусі» – жіноча зачіска, при якій закриваються вуха.

Суміко Курісіма (1902-1987) – одна з перших японських кінозірок.

Ґіндза – одна з центральних вулиць Токіо.

Великий землетрус стався в Токіо 1923 р.

Сан – суфікс ввічливості

Ґіндза – центральна вулиця в Токіо

Lied – пісня (нім.).

Один сен – одна сота єни, основної грошової одиниці Японії.

Четвертий стан – робітники і селяни.

Куніо Янаґіда (народ. 1875 р.) – відомий японський етнограф, засновник японського етнографічного інституту.

Сєнсєй – вчитель; часто вживається як вираз шаноби до старших віком, посадою тощо (япон.).

Доппо Кунікіда (1871-1908) – відомий японський новеліст. Далі йдеться про головного героя Бунко з оповідання «Жалюгідна смерть» (1907).

Йдеться про Басьо (1644-1694), славетного японського поета пізнього середньовіччя.

Сумідаґава – ріка в Токіо.

Йдеться про Дзюнітіро Танідзакі, відомого японського письменника.

Ідеться про оповідання «Расьомон».

Ідеться про Нацуме Сосекі (1867-1916), класика новочасної японської літератури.

Фусума – внутрішня розсувна стіна в японському будинку.

Мадзян – китайська гра в кості.

Землетрус в Токіо й п'ятьох суміжних префектурах 1 вересня 1923 р., коли тільки в столиці загинуло 70 тис. людей.

Суґеґаса – схожий на парасольку плетений бриль.

«Чарівна флейта» Моцарта.

«Нове життя» – твір Сімадзакі Тосона (1872-1943), творця японського реалістичного роману.

Platonic suicide – платонічне самогубство (англ.)

Double platonic suicide – подвійне платонічне самогубство (англ.)

«Поезія і правда» – автобіографічний твір Ґете.

Т. Радіґе (1903-1923) – французький письменник.