Акутаґава Рюноске - ПАВУТИНКА

…наше життя куплено. (Тут і далі замість викресленого цензурою подано ймовірний варіант тексту).

…його імператорської величності.

…його імператорської величності, заради держави.

…навіть заради імператора.

… слугування імператорові

…справу імператора.

…можна купити ?

…купили.

…розбійник

… благородну смерть ?

Кани – система опалення, застосовувана в Китаї: огрівається підлога й лежанки.

Ні – ти (кит.).

Секіканто – камені з двома-трьома ієрогліфами, поставлені на роздоріжжі, мали відганяти від людей нечисту силу.

Фундосі – пов'язка на стегна.

Князь Міто (Токуґава Міцукуні) – феодал-політик XIX ст.; Като Кійомаса – феодал XVI ст. Обох офіційна японська історіографія підносила як узірець освіченого й гуманного володаря.

Послухай мене, Мадлено… (франц.)

Тайсьо – період японської історії (1912-1925).

Отець Орґантіно (італ.) – італійський місіонер, що прибув до Японії 1570 р., заснував там духовну семінарію й будував католицькі храми. Храм Намбандзі (в перекладі – «Храм південних варварів») у Кіото – один з них.

Ребек – старовинний струнний смичковий музичний інструмент.

Японська вимова слова «Deus», тобто Бог.

Сакакі – сінтоїстське священне дерево, клеєра японська.

Охірумемуті, або Аматерасу – сінтоїстська богиня сонця, що вважається праматір'ю імператорської родини; в японській міфології розповідається, що, розгнівавшись на витівки свого молодшого брата Сусаноо, бога вітру, вона замкнулася в печері, й заспокоїла її та виманила звідти лише богиня Аманоудзуме своїми танцями.

Від 11 -ї вечора до 1 -ї ночі.

Конфуцій (по-кит. – Кунцзи) (551-479р. дон. є.), Менцзи (372-289 р. до н. є.), Чжуанцзи (369-286 р. до н. є.) – видатні китайські мислителі.

Хітомаро Какіномото (VII-VIII ст.) – перший великий японський поет.

Кукай (VII-VIII ст.) – поет і засновник буддійської секти Сінґон; Тофу Оно (894-966), Сукемаса Фудзівара (944-998), Юкінарі Фудзівара (972-1027) – японські каліграфи.

Ван Сичжі (307-365), Чу Суйлян (596-658) – китайські каліграфи.

Сіддхартхі – Історичний Будда, якого в Японії називають Сяка-муні, або Сяка-ньорай.

Дайніті (по-санскр.-Магавайрочана) – космічний Будда.

Сінран(1173- 1262) – засновник буддійської секти Дзьодо; Нітірєн (1222-1282) – засновник буддійської секти Нітірен.

Шорея (по-санскр. – сала) – буддійське священне дерево.

Принц Дзьоґу, або Сьотоку (574-622) – великий реформатор державного управління, творець першої японської конституції і будівничий буддійських храмів.

[91]

У грецькій міфології бог лісів, пізніше – покровитель пастухів, мисливців, рибалок, зображався з цапиними ногами, рогами та борідкою.

Даймьо – удільні князьки в часи японського середньовіччя.

Юрівака – герой однієї японської драми, воєначальник, який після розгрому монгольського війська не з власної волі опинився на безлюдному острові, насилу врятувався й, повернувшись на батьківщину, помстився своїм зрадливим васалам.

Південними варварами японці колись називали європейців.

Натяк на те, як 1853 р. американська ескадра під проводом Метью Перрі з'явилася в затоці Ураґа, а через рік у Токійській бухті з вимогою до Японії відкритися для торгівлі із зовнішнім світом.

Японська вимова слів «падре Орґантіно».

Один кен – 1,81 м.

Йдеться про шлюбну подорож принцеси Кадзу, доньки імператора Комей, в 1861 р. з Кіото (резиденції імператора) до Едо (столиці сьоґунів – військових диктаторів з династії Токуґава). Одруження принцеси з передостаннім сьоґуном Іемоті – спроба досягти компромісу між імператорським двором і сьоґуном.

Інкьо – голова сім'ї після відмови від своїх юридичних прав; користується повагою і шаною молодших.