Йоганн Гете - Фауст

Фауст
А може, годі? Чи не все ще?
Вже як не трісне голова!
Здається, мов оті слова
Ураз сто тисяч дурнів плеще.

Мефістофель
Ну, буде вже, метка Сивілло! [35] Сивілла — віщунка в давній Греції і Римі.
Бери своє пиття і сміло
По самі вінця наливай!
Це другові ніяк не зробить шкоди —
Вже він пройшов усякі переходи
Й не раз хиляв аж через край.

Мефістофель
Ну, вимчи духом аж до дна!
Це буде серцеві одрада.
І з чортом ти запанібрата,
А чара ця тобі страшна?
Відьма розмикає круг. Фауст виходить.

Відьма
Ну, доброго здоров'я пивши!

Мефістофель
(до Фауста)
Тепер ходім! Тобі потрібен рух!
(До відьми).
Коли від мене ждеш яких послуг,
То нагадай, на шабаш прилетівши.

Відьма
Ось пісня вам! Коли її співать,
То буде лік вас краще пробирать.

Мефістофель
Тепер іди мерщій за мною,
Спітнієш добре, й міць напою
Пройме істоту всю, не знаючи заслон.
А там навчу тебе я благородній ліні —
І скоро вчуєш ти в солодкому томлінні,
Як грає у тобі скакунчик Купідон. [36] …Як грає у тобі скакунчик Купідон. — Купідон (Амур) — бог кохання в грецькій і римській міфології, зображався у вигляді грайливого хлопчика з луком. Мефістофель прагне розпалити у Фауста хтиві бажання.

Фауст
Дай в дзеркало іще раз подивиться
На тую жінку казкову!

Мефістофель
Ні, ні! Чекай, усім жінкам цариця
До тебе прийде наяву.
(Стиха).
Тепер, з тим хмелем у голівці,
Гелену вбачиш в кожній дівці.

Фауст
Гарна панно! Не відмовте в честі,
Дозвольте вас додому провести.

Маргарита
Не панна я, й не гарна я, [37] Не панна я… — Фауст називає Маргариту як знатну юну даму Fraulein, в той час як до звичайних городянок було прийнято звертатися Jungfer.
Додому втраплю і сама.
(Випручалась і пішла).

Фауст
їй-богу, чарівне дитя!
Таких не бачив за все життя.
Цнотлива, скромна — ангел кругом,
І трохи з перцем, заразом.
Корали уст, рум'янець щік —
Я не забуду їх повік!
Очиці опустила вниз —
Аж серце пройняла навкрізь.
А як відрізала мені…
Я в неї просто в полоні.

Фауст
Ти мусиш дівку ту підмовить!

Мефістофель
Яку?

Фауст
Та ту, що ось пройшла.

Мефістофель
Вона приходила на сповідь,
Тут у священика була;
У сповідальню я прокравсь —
Вона невинна, я дізнавсь.
Ходила на сповідь задарма;
Над нею в мене влади нема.

Фауст
Уже за чотирнадцять їй. [38] Уже за чотирнадцять їй. — Фауст хоче сказати, що Маргарита пройшла церковний обряд конфірмації і вважається дорослою дівчиною.

Мефістофель
Говориш ти, мов Ганс Ласій, [39] Говориш ти, мов Ганс Ласій… — тобто як досвідчений завойовник жіночих сердець, Дон-Жуан, Ловелас (примітка М. Лукаша).
Що на всі любі квітки жадний
І думає, що кожна честь
І ласка лиш для нього єсть;
Цей шлях бува часом трудний.

Фауст
Пане магістре Похвальний,
Не треба моралі, то марна праця!
Ось тобі слово моє тверде:
Як те дівчатко молоде
Цю ніч мені на руки не впаде,
То опівночі ми мусим розстаться.

Мефістофель
Зміркуй, що можна, а що ні!
Два тижні треба буде мені,
Щоб тільки знайти якусь приключку.

Фауст
Мав би я часу сім годин,
То і без чорта, сам-один,
Звів би таку гарненьку штучку.

Мефістофель
Говориш, як француз-пустак;
Тобі все шкода й невигода.
Яка ж одразу насолода?
Тоді кохання буде всмак,
Коли ти здалеку зайдеш
І фіглі-міглі поведеш,
Доскочиш кралі шляхом інтриг,
Як знаєм ми з італійських книг.

Фауст
Й без того маю апетит!

Мефістофель
Та годі, ти мені обрид!
Щоб спокусить оте дитя,
Не будьмо поквапні без пуття,
Тут штурмом нічого кидатись,
Треба до хитрощів удатись.