Арістофан - Комедії

То обіжиш тепер навколо озера?

Ксантій

Де дожидать вас?

Xарон

При Скорботнім камені,

На пристані.

Діоніс

Збагнув ти?

Ксантій

Та усе збагнув.

Що стрів я, бідний, тільки з дому вийшовши!

(Біжить навколо орхестри) .

Xарон

(До Діоніса)

Сідай на весла.

(До глядачів) .

Хто ще іде, йдіть мерщій!

(До Діоніса) .

Гей, що ти робиш?

Діоніс

Що роблю? Не інше що,

На весла сів, як сам же ти й казав мені.

Xарон

200То сядь-но далі, череваню!

Діоніс

Ну, уже?

Xарон

Та руки простягни й тримай.

Діоніс

І це — уже.

Xарон

Та не базікай, а упрись ногами в дно

Й греби щосили.

Діоніс

Чи здолаю ж я гребти

З незвички, ані моря ще не знаючи,

Ні Саламіна?

Xарон

Легко це! Почни лише,

І чарівну почуєш пісню ти.

Діоніс

Чию?

Xарон

Жаб-лебедів. Чудово!

Діоніс

Дай же знак мені.

Xарон

О-го-гоп! О-го-гоп!

Харонів човен вирушає. Діоніс гребе в такт жабиного співу.

Хор жаб

Брекекекекс, коакс, коакс!

210Брекекекекс, коакс, коакс!

Джерел і багн діти ми,

Мов луни флейт, гімнів клич,

Почнімо в лад пісню свою дзвонисту.

Коакс, коакс!

Її Діонісу ми,

Державцю Нісійському,

В болотах співали

В дні, коли п'яно і шумно,

Глеків справляючи свято,

220Йде люду юрба до священного гаю.

Брекекекекс, коакс, коакс!

Діоніс

А я собі намуляв зад,

Ой, як болить — коакс, коакс!

Та вам, як видно, байдуже!

Жаби

Брекекекекс, коакс, коакс!

Діоніс

Та пропадіть ви з тим «коакс»!

Самі ви лиш одне коакс!

Жаби

А хоч би й так, дозола ти!

Полюбляють наші співи й музи лірозвучні,

230Й козлоногий Пан, що на сопілці виграває,

Радий нам і Аполлон з кіфарою своєю, —

Тож для неї у болоті ми плекаємо

Дзвінколунні комиші.

Брекекекекс, коакс, коакс!

Діоніс

Я ж водянки понатирав,

І геть зопрів у мене зад,

Лише нагнусь — і загримить!

Жаби

Брекекекекс, коакс, коакс!

Діоніс

Та годі вам, краківки!

240Замовкніть!

Жаби

Ще гучніше

Заспіваймо, як бувало

В сяйві сонячної днини

Серед рясту ми плигали

І раділи дзвінколунням

Переливчастої пісні;

Як від Зевсової зливи

Ми в глибінь ховались водну

І своїм танком грайливим

Бульки з бризками пускали.

250Брекекекекс, коакс, коакс!

Діоніс

Брекекекекс, коакс, коакс!

Це і я в вас перейняв.

Жаби

Дуже прикро це нам чути.

Діоніс

А мені ще гірш — на веслах

Від натуги лусну я.

Жаби

Брекекекекс, коакс, коакс!

Діоніс

Стрекочіть — мені байдуже.

Жаби

От і будемо кричати

Цілий день ми без угаву,

260Поки вистачить горлянок!

Брекекекекс, коакс, коакс!

Діоніс

Брекекекекс, коакс, коакс!

Не переквакать вам мене.

Жаби

Ну й нас не подолаєш ти!

Діоніс

Овва! Як треба, то горлати

І я тут буду цілий день,

Аж поки не здолаю ваше квакання.

Брекекекекс, коакс, коакс!

Ну, от і вгамував я ваше квакання!

Xарон

270Cтривай, стривай, час веслувать до берега.

Плати й виходь.

Діоніс

Ось два оболи, на, візьми!

Гей, Ксантій! Де ти, Ксантій? Ксантій, де ти? Гей!

Ксантій

(здаля)

Агов!

Діоніс

Іди сюди!

Ксантій

Привіт господарю!

Діоніс

Ну, що ти бачив?

Ксантій

Тільки бруд і темряву.

Діоніс

А ти не бачив там клятвопорушників

І батьковбивць, як говорив Геракл?

Ксантій

А ти?

Діоніс

(показуючи на глядачів)

Я й зараз бачу, Посейдоном свідчуся!

Ну, що ж тепер робити?

Ксантій

Краще далі йти.

Ми ж зараз там, де звірі дикі водяться,

280Як говорив він…

Діоніс

Буде ще він плакати!

Це лиш мене лякавши, похвалявся він, —

Мою відвагу знаючи, завидував.

Хвальків таких немає, як Геракл отой!

А я волів би з ким жахливим стрітися,

Щоб подвиг, гідний подорожі, справдити.

Ксантій

Якийсь я гомін чую, Зевсом свідчуся!

Діоніс

(злякано)

Де, де?

Ксантій

Здається, ззаду.

Діоніс

Ну, то ззаду йди!