Арістофан - Комедії

Стрепсіад

Ну, а хто ж їх одна на одну, чи не Зевс, громовиць володар, насуває?

Сократ

380Зовсім ні, тільки Вихор.

Стрепсіад

Лиш Вихор? А я й не чував ще, признатись, ніколи,

Що немає вже Зевса, і Вихор тепер замість нього над світом царює.

Але все ж ти нічого мені не сказав про грозу й громове гуркотіння.

Сократ

Ти ж не слухав. Як хмари набухнуть дощем і почнуть набігати взаємно,

То, як я вже сказав, гуркотять і гримлять від великого згущення й тиску.

Стрепсіад

Та невже хтось повірить цьому?

Сократ

Отже, все на самому тобі поясню я.

Як щерби наїсися донесхочу ти, погулявши на Панафінеях,

То у тебе хіба не бурчить в животі, не гуркоче від тісняви в шлунку?

Стрепсіад

Аполлон мені свідок, страшенно бурчить у кишках від щерби отієї,

І гуркоче, немовби справжнісінький грім, булькотить і клекоче страшенно.

390Напочатку, щоправда, легенько — бур-бур, а тоді й голосніше — бурр-бурр-бурр,

А коли вже до вітру біжу, то як грім з тої хмари гуркоче — буррр-буррр-буррр!

Сократ

Ну, от бач, коли пузом нікчемним своїм стільки гуркоту сам ти вчиняєш,

То з яким же могуттям повітря гримить у безкраїх просторах небесних.

Стрепсіад

Тим-то й схожі такі між собою слова — гуркотати чи пузом бурчати

А сліпучо-яскравий вогонь блискавиць — поясни, відкіля він береться

Як улучить в людину — вбиває на смерть, а живою лишивши — обсмалить.

Не інакше, як мече перунами Зевс на отих, що клянуться облудно.

Сократ

Ну, і дурень ти, справді. Увесь аж протух в забобонах часів допотопних!

Як карає цим клятвопорушників він, то чому не згорів ще ні Сімон,

400ні Феор з Клеонімом? Хто ж більше за них присягався та клявся облудно!

Але ж ні, він у храми влучає свої, або в Суній, нагір'я афінське,

Або в дуб велетенський. Чого воно так? Адже клятви дуби не ламають?

Стрепсіад

Вже й не знаю. Та видно, що правда твоя. Але звідки ж оті блискавиці?

Сократ

Коли вітер сухий аж до хмар залетить і упреться у них мимоволі,

То зсередини їх надимає, як міх, а потому, під натиском сили,

Розрива їх і далі шалено летить, і від того бурхливого руху

Та від гомону й шуму, від тиску й тертя сам від себе займається раптом.

Стрепсіад

Свідок Зевс, і зі мною недавно було таке саме у свято Діасій.

Раз я смажити шлунок почав для сім'ї, та забувся його проколоти.

410Ну, а він як надметься увесь на вогні та зненацька як лусне на мене,

Гак відразу всі очі мені й заліпив і геть-чисто попік все обличчя.

Провідця хору Хмар

Щонайвищої мудрості ти через нас побажав досягти, чоловіче!

О, яким ти щасливим і славним тоді між афінян і еллінів станеш,

Якщо ти пам'ятливий, ретельний в труді, коли розум допитливий в тебе,

Як ще втоми ніколи не знатимеш ти, чи стояти, чи йти доведеться,

Не тремтітимеш, хоч би і холод терпів, не проситимеш їсти й голодний,

Від вина, та гімнасій, та інших дурниць ухилятись повздержливо будеш

І найкращим вважатимеш тільки одне, як і личить порядній людині,

Всіх долати на зборах, нарадах, в судах, вміти скрізь язиком воювати.

Стрепсіад

420Щодо вміння терпіти, твердої душі, та безсонних думок серед ночі,

Та покут постових на порожній живіт, та обідів з одної цибулі,

То, будь певен, заради мети, на собі я дозволю й залізо кувати.

Сократ

І не будеш ти інших богів шанувать, окрім тих, кого ми визнаємо, —

Всеосяжного Хаоса, Хмар, Язика — оцієї священної трійці?

Стрепсіад

Ані словом до інших тепер не озвусь, хоч би й стрінув їх я коли-небудь,

Ні приносить їм жертв, ні вина проливать, ні курить фіміаму не буду.

Провідця хору Хмар

Говори сміливіше, чого ти хотів, — той відмови од нас не почує,

Хто вславляє й шанує з побожністю нас і бажає мислителем стати.

Стрепсіад

О могутні владичиці! Треба мені, з ласки вашої, зовсім малого!

430Щоб на стадій хоч зо сто попереду я за всіх еллінів став у розмовах.

Тїровідця хору Хмар

Будь по-твоєму, вволимо волю твою. Тож віднині на зборах народних

Перемоги в промовах, яких ще ніхто не здобув, будеш ти добувати.

Стрепсіад

Та не треба великих мені перемог, зовсім інше на думці я маю.

Я законом, як дишлем, вертіти б хотів, — кому винен, усіх ошукати.

Провідця хору Хмар