Теофраст— ближче не відомий афінянин («Оси», 1302).
Терей— міфічний фракійський цар, одружений з Прокною. За зганьблення сестри дружини Прокни був перетворений в одуда, а Філомела і Прокна, які замордували сина царя Ітіса і засмажене тіло подали йому як їжу, перетворились у солов’я і жайворонка («Лісістрата», 585).
Тесей— аттічний герой, уславлений багатьма подвигами, засновник афінської держави, спускався з другом Піріфоєм в Аїд, щоб викрасти Персефону («Жаби», 142).
Тімон— людиноненависник («Лісістрата», 823, 826).
Т ін даріди— див. Кастор і Полідевк.
Тісіад— якийсь афінянин («Оси», 402).
Тіфон— коханий богині Еос. Вона випросила в Зевса для нього безсмертя, але забула попросити вічну молодість. Коли Тіфон став дряхлим стариком, Еос розлюбила його й перетворила в цикаду («Ахарняни», 688).
Трикоріфські драговини(або Трикоріф) — болотиста місцевість в Аттіці («Лісістрата», 1047).
Трігей(досл. «виноградар») — головний персонаж комедії «Мир», який, відгодувавши жука-гнойовика, піднімається на ньому на Олімп, щоб домогтися в богів миру для людей.
Тлеполем— легендарний грецький герой, син Геракла («Хмари», 1266).
Тріто(або Трітогенея) — культове ім’я Афіни («Хмари», 989; «Лісістрата», 364).
Тріптолем— легендарний аттічний царевич, вихованець богині Деметри («Ахарняни», 48. 55)..
Трофоній— культовий епітет Зевса. Печера Трофонія — оракул у Беотії, про який ходили неймовірні чутки як про місце жаху («Хмари», 508).
Ф
Фаілл— славний скороход, учасник Саламінської битви («Ахарняни», 213; «Оси», 1206).
Фалерон— порт на узбережжі Аттіки («Ахарняни», 901).
Фалес— божество продуктивних сил природи, уособлення фала («Ахарняни», 263).
Фалес із Мілета— давньогрецький філософ, основоположник натурфілософії («Хмари», 180).
Фан— довірена особа Клеона («Оси», 1220).
Фарсал— місто у Фессалії («Оси», 1271).
Фасос— острів в Егейському морі («Лісістрата», 196).
Феб— досл. «світлий, сяючий». Назва бога Аполлона як бога сонця в Арістофана часто зустрічається.
Федра— дружина афінського царя Тесея, що повісилася від неподіленої любові до свого пасинка Іпполіта. Міф про неї став сюжетом трагедій Евріпіда, Сенеки та інших драматургів («Жаби», 1044. 1053).
Федрій— ім’я одного із стариків. у «Лісістраті» (р. 373).
Фенікс— вихователь і супутник Ахілла в Троянській війні («Ахарняни», 421).
Феоген(досл. «богонароджений») — розповсюджене чоловіче Ім’я («Мир», 929; «Лісістрата», 63; «Оси», 1184).
Феогнід(Теогнід) — другорядний грецький трагік, сучасник Арістофана, прихильник олігархічної форми правління, пізніше один з 30 тиранів. Як драматург славився важким стилем і холодними образами, за що одержав прізвисько «Лід» («Ахарняни», 11).
Феор(Теор) — один з діячів радикальної партії в Афінах, однодумець Клеона, висміюваний в комедії як брехун і користолюбець («Ахарняни», 134; «Хмари», 400; «Оси», 42).
Ферамен— афінський політик і полководець останніх років Пелопоннеської війни, лідер консервативної партії, прозваний за лавірування «котурном», страчений крайніми олігархами в 403 р. до н. е. («Жаби», 541. 967–968).
Фередейпн— грецьке чоловіче ім’я («Оси», 402).
Ферекрат— комедіограф, старший сучасник Арістофана («Лісістрата», 158).
Ферсефота— інакше Персефона («Жаби», 670).
Феспід— перший афінський трагічний поет («Оси», 1479).
Фетіда— морська богиня, жінка Пелея, мати Ахілла («Хмари», 1067).
Фідій— великий давньогрецький скульптор і архітектор (бл. 500–431 pp. до н. е.), творець великої статуї Зевса Олімпійського (в Олімпії) та Афіни-Паллади (в Афінах), несправедливо обвинувачений у кражі частини золота, призначеного на прикрашення статуї Афіни («Мир», 605).
Фідіппід— син Стрепсіада, один з головних персонажів комедії «Хмари».
Фієст— син Пелопса і Гіпподамії, міфічний володар Аргоса, брат Атрея, заплямований страхітливими злочинами («Ахарняви», 433).
Філа— село, прикордонна кріпость на межі Аттіки 1 Беотії («Ахарняни», 1023).
Фідон— батько Стрепсіада, головного персонажа «Хмар» (р. 134).
Філіпп— оратор, учень софіста Горгія («Оси», 421).
Філоксєн— ліричний поет, відомий як марнотратник і чепурун («Оси», 84; «Хмари», 686; «Жаби», 934).
Читать дальше