Арістофан - Комедії

Ніком а х— видатний діяч демократичної партії в Афінах, який брав участь у реформі державного ладу після ліквідації олігархічного засилля чотирьохсот («Жаби» 1506).

Нікострат— син Скамбона, афінський політичний діяч («Оси», 81. 83).

Нільське устя— устя ріки Ніл («Хмари», 273).

Німфи— жіночі божества, що, за уявленнями стародавніх греків, жили в лісах, горах, річках, джерелах, морях, океанах, долинах, луках і відповідно називалися: дріади, ореади, океаніди, нереїди, наяди, напеї, лімоніади тощо; втілення різноманітних сил природи («Жаби», 1344).

Ніс і йський— епітет бога Діоніса від міфічної гори Ніси, де він провів своє дитинство («Лісістрата» 1309; «Жаби» 216).

Ніоба— дружина фіванського царя Амфіона, мати дванадцяти дітей; за образу Латони Аполлон і Артеміда повбивали її дітей. Ніоба з туги перетворилася в кам’яну постать. Однойменну трагедію написав Есхіл («Оси», 580; «Жаби», 911. 920).

Одеон— державний будинок для музичних вистав в Афінах, який служив і для судових засідань та народних зборів (<���«Оси» 1109).

Одіссей— міфічний цар острова Ітаки, герой «Іліади» і «Одіссеї» («Оси», 181. 351).

Одоманти— фракійське плем’я, яке проживало між річками Стримоном і Нестом («Ахарняни», 156).

Ойней— герой однойменної трагедії Евріпіда, міфічний володар Калідону, античний король Лір: позбавлений трону дітьми свого брата, він довгі роки томився у в’язниці. Визволений завдяки поверненню з Троянської війни онука Діомеда, відомстив своїм катам і панував далі («Ахарняни», 420; «Жаби», 1238. 1240).

Океан— за уявленнями стародавніх греків (Гомер), величезна ріка, яка обмиває всю землю, і одночасно батько всіх водних божеств, в тому числі і річкових німф («Хмари», 271. 278).

Олімп— гора в Північній Греції (2. 911 м), за давньогрецькою міфологією — оселя головних богів-олімпійців («Хмари», 270).

Олімпія— рівнина в Еліді на Пелопоннесі, де через 4 роки проходили Олімпійські ігри і де був храм Зевса зі статуєю бога, роботи Фідія («Лісістрата», 1151; «Оси», 1382. 1387).

Орест— син Агамемнона і Клітемнестри, вбив свою матір і її коханця Егісфа, відомстивши їм за смерть батька («Ахарняни», 1167; «Жаби», 1139. 1137).

Ори— богині пір року, які піклувалися про землеробські роботи («Мир», 456).

Орсілох— за свідченням античних коментаторів, розпутник і звідник («Лісістрата», 740).

Орфей— син музи Калліопи і річкового бога Еагра, міфічний співець і музикант. Своєю грою і співом зачаровував навіть диких звірів. Спустився в царство тіней, прагнучи повернути до життя свою померлу дружину Еврідіку. Там Аїд і Персефона дозволили йому забрати з собою Еврідіку з умовою, що він не оглянеться, але Орфей не витримав і оглянувся, внаслідок чого вона вернулася в країну мертвих («Жаби», 1033).

Ослині шкури— неіснуюча місцевість («Жаби», 186).

Павсон— афінський живописець другої половини V ст. до н. е. Арістотель згадує його як митця з нахилом до сатиричного і карикатурного зображення дійсності («Ахарняни», 854).

Паламед— евбейський герой, вважався винахідником цифр, азбуки, грошей, учасник Троянської війни, конкурував щодо спритності з Одіссеєм. За викриття обману Одіссея потім був ним несправедливо обвинувачений у зраді і побитий камінням, узагальнено — хитра і винахідлива людина («Жаби», 1452).

Паллада— див. Афіна.

Пан— рогатий і козлоногий бог лісів і гаїв, опікун стад і пастухів («Лісістрата», 2. 1013; «Жаби», 230).

Панафінеї— найбільш врочисте афінське свято на честь Афіші з процесією до її храму Парфенон на Акрополі та спортивними й музичними змаганнями. Великі Панафінеї відбувалися кожних чотири роки, а малі (без процесії) — щороку («Хмари», Ш. 988; «Жаби», 1090).

Панделет— афінський софіст («Хмари», 924).

Пандіон— опікун аттічної філи Пандоніади, один з перших легендарних царів Афін («Мир», 1185).

П андроса— афінська богиня роси, дочка легендарного царя Афін Кекропа («Лісістрата», 459).

Пантаклей— сучасний Арістофану поет («Жаби», 1037).

Пардок— «варварське» (негрецьке) ім’я («Жаби», 608).

Парнас— гірське пасмо в середній Греції, присвячене Аполлонові, Діонісу та Музам («Хмари», 604; «Жаби», 1058. 1213).

П арнет— гірський кряж на півночі Аттіки («Хмари», 323).