Арістофан - Комедії

Світлоносна(по-грецьки «Фосфора») — епітет богині Артеміди, богині місяця («Лісістрата», 754).

Себін— якийсь грек з Анафлітського дему («Жаби», 427).

Сел е на— богиня місяця («Хмари», 584. 608. 1507; «Мир», 406).

Серіфці— жителі невеличкого острова Серіфа, розташованого на південний схід від Аттіки («Ахарняни», 542).

Сібертій— учитель гімнастики в Афінах, який славився суворим ставленням до вихованців («Ахарняни», 118).

Сівілли— міфічні пророчиці («Мир», 1098, 1118).

Сідон— місто у Фінікії («Жаби», 1226).

Сізіф— міфічний герой, син Еола. За лукавство і підступність був засуджений вічно викочувати камінь угору, який, досягнувши вершини, скочувався вниз («Ахарняни», 391).

Сімефа— ім’я якоїсь гетери («Ахарняни», 525).

Сімон— афінський політичний діяч з заплямованою репутацією («Хмари», 351. 399).

Сімонідз Кеоса (559–461 pp. до н. е.) — видатний давньогрецький лірик, який прославляв героїзм греків, виявлений під час війни з персами («Хмари», 1356; «Оси», 1410; «Мир», 697).

Сіталк— цар фракійського племені одрисів, який сприяв Афінам під час Пелопоннеської війни («Ахарняни», 134).

Скамандр— річка поблизу Трої («Жаби», 928).

Скеблій— «варварське» (іноземне) ім’я («Жаби», 608).

Скіона— місто на Халкідському півострові, яке під час Пелопоннеської війни перейшло на бік Спарти («Оси», 210).

Скорботний камінь— місце в підземному царстві померлих («Жаби», 194).

Сміктіон— грецьке чоловіче ім’я («Оси», 402).

Сократ(469–399 pp. до н. е.) — грецький філософ. Як дійова особа в «Хмарах» зображений Арістофаном помилково як софіст, насправді ж Сократ був непримиренним ворогом софістів.

Солон(630–559 pp. до н. е.) — афінський поет і законодавець, його закони з 594 р. до н. е. мали демократичний характер «Хмари», 1187).

Сосій— ім’я раба, дійова особа в «Осах».

Сосікл— афінський політичний діяч («Оси», 78).

Сострата— жіноче ім’я («Хмари», 678; «Оси», 1397).

Софокл(496–406 pp. до н. е.) — великий грецький драматург, один із творців античної трагедії в її класичній формі. Із 120 його трагедій і сатиричних драм до нас дійшло 7 трагедій: «Антігона», «Цар Едіп», «Електра», «Еант», «Трахінянки», «Філоктет», «Едіп в Колоні». Крім того, зберігся фрагмент драми «Слідопити» («Мир», 532. 695; «Жаби», 79. 787).

Спарта— див. Лакедемон (неодноразово згадувана в комедіях Арістофана).

Сперхей— річка у Фессалії («Жаби», 1383).

Стікс— річка у підземному царстві («Жаби», 470).

Стілбід— афінський віщун («Мир», 1032).

Стратілліда— провідниця хору жінок у «Лісістраті».

Стратон— розбещений афінський юнак, приятель Клісфена («Ахарняни», 122).

Стрімодор— ім’я старика («Лісістрата», 258).

Суній— мис у південно-східній частині Аттіки з славнозвісним храмом Посейдона («Хмари», 401).

Сфенебея— дружина аргоського царя Прета, яка даремно намагалася спокусити свого гостя Беллерофонта («Жаби», 1044. 1050).

Сфенел— трагічний поет, який розтратив усе майно, накінець продав свої театральні пожитки («Оси», 1313).

Сфінкс— крилате страховище з жіночими грудьми, жіночою головою, а з тулубом лева та зміїним хвостом, породжене Піфоном і Єхидною («Жаби», 1287).

Тавропола(досл. «везена биком») — епітет богині Артеміди («Лісістрата», 467).

Тайгет— гірський хребет на півдні Пелопоннесу, неподалік Спарти («Лісістрата», 117, 1323).

Тантал— син Зевса, цар Фрігії. За злочини проти богів засуджений у підземному царстві на вічний голод і спрагу («Жаба», 1232).

Тартару ширшому розумінні — підземне царство мертвих, у вузькому — місце вічних мук у цій країні («Хмари», 192).

Тевкр— грецький герой Троянської війни («Жаби», 1042).

Теламон— міфічний цар о. Саламіна («Лісістрата», 1263).

Телей— сучасник Арістофана, висміяний як ненажера і марнотрат («Мир», 1009).

Телеф— син Геракла, володар Місії в Малій Азії. Поранений списом Ахілла, був потім вилікуваний іржею з цього списа. У мелодраматичній п’єсі Евріпіда Телеф виступав у лахмітті з жебрачок) торбою («Ахарняни», 430;' «Жаби», 855. 864; «Хмари», 922).

Тенарський мис— мис на півдні Пелопоннесу, тут, згідно з уявленнями стародавніх греків, був вхід у підземне царство. Тут був і славнозвісний храм Посейдона («Ахарняни», 510; «Жаби», 187).