Арістофан - Комедії

Постав свій кошик, дочко. Починаємо.

Дочка

А ти подай, матусю, черпака сюди.

Підливою поллю ще пирога твого.

Дікеополь

Вже все на місці. Не гордуй приносом тим,

Владарю Діонісе, і прийми його

Від мене й мого дому. Нам дозволь за те,

250Щити повикидавши, на полях своїх

Це свято Діонісій славно справити.

Хай мир тридцятилітній посприяє нам.

Неси свій кошик, дочко. Та гарненько йди,

Дарма що пусто в шлунку. Заживе ж отой,

Кому дітей наплодиш, що під досвіток

Повітря в хаті, як і ти псуватимуть!

Ну, йди, гляди лиш: як в юрбі притисне хтось, —

Дівочого віночка не позбудься там.

Ти, Ксантію, за нею крокуватимеш,

260За фал відповідаєш: опускать не смій.

Я — вже за вами з піснею фалічною,

А ти з покрівлі, жінко, поглядай на нас.

Похід іде через орхестру. Дікеополь співає.

Фалесе, Вакха спільнику,

Що з ним гуляєш ніч у ніч,

Розпуснику! Як радо я

По шостім році знову тут,

В своїм селі, молюсь тобі,

Уклавши мир для себе лиш,

Турбот позбувшися, війни

270І Ламаха позбувшись!

Фалесе, гей, Фалесе, чи не краще то

Фракіянку, рабиню Стрімодорову

Гарненьку, в лісі підстерігши з хмизом, враз

Обнять її,

притиснути,

На землю впасти,

Фалесе мій!

То пий-гуляй же з нами, а над досвіток

Ще на похмілля мирний келих вихилиш,

А щит тим часом хай висить над вогнищем.

Хор кидається на Дікеополя.

Корифей

280Ось він, утікач, той самий!

Кидай, кидай, кидай, кидай!

Бий цього негідника!

Бий його! Бий його!

Дікеополь

Що таке? Геракла ради, не розбийте глечика!

Перша половина хору

Поб'ємо тебе камінням, чув чи ні, мерзотнику!

Дікеополь

А за що, скажіть, шановні дідусі-ахарняни?

Перша половина хору

Ще й питать

смієш ти,

Покидьку?

Де ж твій сором?

290Батьківщини зраднику, єдиний ти

з нас усіх

З ворогом погоджуєшся й дивишся

в очі нам?

Дікеополь

Хоч умови тої згоди звольте вислухати ви.

Перша половина хору

Нам тебе

вислухати? —

Град каміння

покладе

Край тобі!

Дікеополь

Що ви, що ви! Схаменіться, дайте слово вимовить.

Перша половина хору

Плач — не плач —

все дарма:

Слухати тебе не стану,

Ти мені —

Сіллю в оці,

300Ти для мене —

сам Клеон.

Ремнів з нього

я наріжу

Та й оддам

вершникам.

Корифей

Довго слухати не стану я базікання твого:

Мир з лаконцями уклав ти — то й поплачуйся тепер.

Дікеополь

Ви лаконців не чіпайте, краще ось послухайте,

Люди добрі, чи уклав я справедливо мир, чи ні.

Корифей

Справедливість — і лаконці?.. Це вже ти заговоривсь:

їм же чхати на присяги, на довір'я, на богів!

Дікеополь

Натякни лиш на лаконців — ми на лайку мастаки,

310Хоч не всіх поневірянь тих ми зазнали через них.

Корифей

Як не всіх? Агей, брехуне, ти ще смієш в очі нам

Отакі слова казати? Ні, пощади й не проси!

Дікеополь

А таки не всіх, кажу я, й доведу вам, що й вони,

Ті лаконці, натерпілись, мали кривду, й не одну.

Корифей

Що таке? Від слів тих, вірте, прямо дрож мене бере.

Як ти смієш перед нами ворогів оправдувать!

Дікеополь

Що ж, коли кажу неправду й видаюсь вам брехуном, —

Говоритиму, схиливши на колоду голову.

Корифей

Гей, для чого ж те каміння, земляки, в руках у нас?

320Розмалюймо на червоно, друзі, бовдура цього!

Дікеополь

Гнів, яким ви спалахнули, геть вам розум закоптив.

О ахарняни, невже ж то слухать ви не будете

Слів моїх?

Корифей

Авжеж не будем.

Дікеополь

Значить, тут

і смерть мені!

Корифей

Щоб я слухав? Ні! Нізащо!

Дікеополь

Схаменіться,

дідусі!

Корифей

Знай, загинеш тут на місці.

Дікеополь

Зараз ви

на інший лад

Заспіваєте, як друзів наймиліших вам уб'ю.

Як заложників їх маю — от і підуть всі

під ніж.

Корифей

Що це значить? Може, й справді тут якась біда грозить

Нам, ахарнянам, а може… може, там дитя чиє

330Він притяг до свого дому? Щось він дуже смілим став.

Дікеополь виносить із дому кошик з вугіллям і піднімає над ним ніж.

Дікеополь

Що ж, як хочете, жбурляйте, та того я вб'ю-таки.

Хто з вас дбає про вугілля, зараз я побачу це.