Софі Перино - Дочка Медічі

Мати!

— Королева Наваррська зовсім близько,— каже її величність, підкликаючи мене до себе. Вона мала би бути задоволеною, проте її обличчя сердите.— Її супроводжує донька, але син не приїхав,— у її голосі бринить гнів. Мене охоплює полегшення.— Ходімо. Привітаємо цю диявольську жінку усмішками й спробуємо з’ясувати, де вона залишила принца.

Ми спускаємось і займаємо свої місця на вишукано опорядженому помості. Одне з найпочесніших місць відведено вдові принца де Конде — так само, як і іншим протестантським дамам. Хтось передає мені щеня з бантом на шиї. Його взяли з королівського приплоду. Я маю подарувати це щеня Катерині де Бурбон на знак сестринської турботи. Гаразд, не заперечую, мені приємно потішити тринадцятирічну дівчинку. Песик виривається з моїх рук. Я притискаюсь обличчям до його вуха.

Заходить Жанна. Вона не така гарна, якою запам’яталася мені багато років тому. Її рот постійно кривиться — складається враження, що її дратує все довкола. Добре. Жінка з подібним виразом обличчя не матиме схильності симпатизувати мені. Вона й принцеса Наваррська йдуть у супроводі величезної свити. Коли вони наближаються, баронеса де Рец шепоче мені імена найвпливовіших сановників. Я не слухаю її. Не бачу сенсу запам’ятовувати ці імена. Моє спілкування з ними, вочевидь, буде дуже обмеженим, а тому мені байдуже, хто вони такі — тим паче, що вони поїдуть звідси незадоволені.

Ми обмінюємось формальними вітаннями згідно з етикетом. Я віддаю принцесі щеня, що скавчить у мене на руках. Потім мати каже:

— Кузино, ми мали надію привітати й вашого сина. Де принц? Сподіваюсь, він у доброму здоров’ї?

— Не хвилюйтесь,— відповідає Жанна.— Три дні тому я отримала від нього листа, в якому він повідомляв, що чудово почувається. Я доручила йому правити королівством, поки мене немає. Це безцінний досвід для чоловіка, який буде королем.

Мати з розумінням киває, а я ледве стримую сміх. Вона аж ніяк не зацікавлена дозволити моєму бідолашному брату Карлу правити самостійно, хоча він уже король.

Королева Наваррська розвертається до мене.

— Принц передає вам вітання. Він сподівається зустріти вас у По, коли будуть узгоджені всі деталі вашої шлюбної угоди.

Весілля у королівстві Наваррському? Це не просто маленька деталь. Отже, боротьба розпочалася ще до того, як вони розсідлали коней.

— Ваша величносте,— кажу я,— коли писатимете принцу, подякуйте йому за привітання й перекажіть: попри те, що він жив на півдні, дитячі спогади допомагають мені скласти уявлення про нього. Можливо, він теж згадає нашу останню зустріч.

З точки зору Жанни Д’Альбре, у моїй короткій промові немає нічого поганого, але фрейліни матері мають зрозуміти не надто утішний підтекст. За тих часів моє ставлення до принца ні для кого не було таємницею. Сподіваюсь, принц Наваррський добре пам’ятає всі епізоди, коли я докоряла йому за недоречну поведінку, уникала його товариства або дражнилася. Особливо сподіваюсь, що він пам’ятає мою клятву ніколи не дозволити йому цілувати мене.

— Ви дозволите герцогині де Валуа провести мене до моїх апартаментів? — запитує Жанна.

— Ми розділимо цю честь,— відповідає мати.— Я так давно не бачилася з вами. Усім серцем бажаю відновити наше знайомство, і, звісно, ви матимете нагоду ближче познайомитися з моєю донькою.

Іншими словами, мати не налаштована залишати мене наодинці з Жанною, адже жодній з нас не можна довіряти: ми обоє здатні діяти всупереч її планам. Я підозрюю, що королева Наваррська не звикла, коли нею маніпулюють. Я співчувала б їй, якби моє майбутнє не залежало від її поведінки на перемовинах.

— Королева Наваррська почувається такою пригніченою, що захворіла,— каже Генрієтта.

Ми заховалися в каплиці, в одній зі сповідалень. Палац ущент забитий шпигунами, які працюють на всіх учасників перемовин, тож це єдине безпечне місце для подібних розмов. Генрієтта теж має власних шпигунів — один із них чатує біля дверей, удаючи, ніби молиться.

— Я почула її кашель,— відповідаю я.

— Ночами вона пітніє і страждає від лихоманки,— Ґенрієтта на мить уривається, пильно прислухаючись.— А де Шарлотта?

Ми чекали, що третя подруга приєднається до нас: вона має повідомити, що знайшла в листах Жанни. Шарлотта виявила неабияку винахідливість, підкупивши одну зі служниць, яка обіцяла принести чернетки королеви Наваррської.