Николай Капустянский - Похід Українських Армій на Київ-Одесу 1919

Цей бій складає одну з красних сторінок історії СС. Вони розбили большевиків комбінованим наступом своєї 11-ї дивізії під кермою відважного пполк. Р.Сушка, яка звалилася на тил червоних, і кінним дивізіоном Бориса з дрібними частинами стрільців, що стримували наступ з фронту і прикривали штаби. Червоні, розбиті групою СС, загубили свою чванливість і в безладді подалися на північ. Цим переможним боєм СС прикрили Кам'янецький напрямок, зупинили ворожий наступ і розгромили найліпший Таращанський полк, завдавши поразки Таращанській бригаді.

На цьому прикладі видно, яке велике значення має на війні воля. Категорична вимога з боку шефа штабу конечности ризикового маневру змусила групу СС відважитись на нього. Наслідок – блискуча перемога. Це перше.

Друге. Треба тільки мати холодну кров, вірне око і добре військо, і тоді ніякий ворожий обхід не страшний.

Галицька армія, хоч і не взяла значної активної, участи в бою, проте, розгорнувшися, морально підтримала наддніпрянські частини і, давши на себе опертися, уможливила всім їхнім силам рух наперед. 2-й Галицький корпус уже йшов через район розміщення Волинської групи на допомогу СС. Добре також видно на цьому прикладі значення резерв, бодай ще й не введених у діло. (Пригадаймо додатну ролю в боях старої гвардії – цієї резерви Наполеона).

Третє. Споганити частину легко, направити її й зробити знову боєздатною – значно важче і на це потребується час. Приклад – Волинська група.

Четверте. Треба підкреслити енергію отамана Юрка Тютюнника, що розпочав наступ і загроженням залізниці Деражня – Жмеринка допоміг Кам'янецькій групі.

П'яте. ШДА, на нашу думку, правильно оцінивши ситуацію, визначив доцільний маневр для групи СС і рішуче домагався його здійснення.

Події з 25.VІІ. до 30.VІІ. включно. Сх. ч. 7 .

З переходом усієї Галицької армії на Велику Україну, давши Галицьким частинам час для деякого відпочинку і впорядкування їхніх тилів, треба було об'єднаними арміями розпочинати широкі операції для звільнення Правобережжя.

Перед початком об'єднаного наступу необхідно було утворити сприятливий грунт і забезпечити належне розгортання для всіх наших сил, щоб спрямувати удар у належному напрямку.

Отже, ходило про те, щоб передусім знов опанувати Проскурівський район і цим надійно прикрити важливий для нас напрямок Проскурів-Кам'янець.

Треба було вибити червоних також із Жмеринки та захопити Вапнярський залізничний вузол. Тоді вся залізниця Проскурів-Вапнярка з відгалуженнями на Кам'янець і Могилів лишилася б у нашому посіданні.

Пляни командування. Сх. ч. 7 .

ШДА, за згодою з НК ГА, вирішив з 26-го почати наступ на Проскурів. Для цього призначено групи: Запорізьку й СС і приділено 2-й Галицький корпус із групою Бізанца (вона знов увійшла під керування 2-го корпусу). 1-й і 3-й корпуси відпочивають.

Галицька інтендантура й стройові штаби ретельно взялися за збір збіжжя і забезпечення своєї армії.

Ідея маневру – розбити червоних на Проскурівському напрямку, захопити Проскурів і вийти на р. Бужок.

З фронту наступають Запорожці, приблизно на Гречани; 2-й корпус забезпечує Запорожців і обходить Проскурів із сходу. СС – головний напрямок на Чорний Острів-Миколаєв.

По захопленні Проскурова, Запорожці переходять до резерви Головного Отамана.

Лінію р. Бужка обсаджують тільки 2-й Галицький корпус і група СС.

Ю.Тютюнник з Божком атакують Жмеринку й тим допомагають наступові на Проскурів і полегшують ситуацію на Вапнярському напрямку. Пполк. Удовиченкові – захопити і міцно тримати Вапнярський вузол.

Сили большевиків та їхні пляни. Сх. ч. 7 .

Червоні, після поразки на Кам'янецькому напрямку та, зазнавши неуспіху на напрямку Жмеринському, і до того стиснуті Денікіном на Лівобережжі, не маючи змоги одержати з Києва значних резерв проти Української армії, мусіли напрямки Проскурівський і Жмеринський боронити, і наступати тільки на Вапнярському, але ж Проскурова рятувати було нічим. Сила Наддніпрянців, з додатком до неї цілого Галицького корпусу, значно збільшувалась і переважала червоних.

Очевидячки, Проскурів треба евакуювати; на допомогу 1-й совєтській дивізії підвозиться тільки невеличкі частини з польського фронту, цаприклад: 16-й пограничний полк і незначні відділи китайців. Загальна кількість багнетів і шабель у районі Проскурів-Деражня – 6-6,5 тисяч, люди значно здеморалізовані.