Николай Капустянский - Похід Українських Армій на Київ-Одесу 1919

5) Думаю, що і штаб групи С.С. не в повній мірі освітлив ситуацію своїм частинам підчас їх маршу на р. Случ і не звернув їх уваги на конечність мати переправи по р. Случ, хоча б для того довелося вибивати з них большевиків (найкраще, як би Штаб групи на поході був зі своїми полками).

6) Лівому флангові С.С. довелося робити тяжкий 40 верстовий марш, щоб обсадити призначений їм рубіж, чим почасти й з'ясовується кволість їхніх бойових чинів 14.VI.

7) Тривалі та енергiйні атаки большевиків. Одначе бої 15 червня закінчилися на нашу користь з причини: а) своєчасного введення в бій 7-ої Запорізької дивізії та її надзвичайно енергійних чинів; б) стійкости оборони Красилова, що дала нам можливість з цього району завдати большевикам флангового удару і в) одночасного і комбінованого наступу групи С.С.

8) Нарешті треба зазначити, що большевикам стало можливим повести наступ на Волинську групу головним чином зза відсутности натиску на Дубно-Кременець-Шумськ з боку польської армії, успішно атакованої галичанами. Неповні наслідки нашого контрнаступу можна пояснити деякою забарністю в наступі С.С., що сталися в наслідок сильної перевтоми частин цієї групи с зайвих пересувань, зроблених ними 14.VI., ухиляючись від бою. А до того і сама атака Січовиків не була досить обміркованою: треба було найбільше натискувати з південного заходу, з метою захопити переправи при Чернилівці і відтяти шляхи відступу большевикам, замість наступати їм в лоб. Але мабуть перевтома війська завадила Штабу зробити своєчасно належне перегрупування.

ВПЛИВ ГАЛИЦЬКОЇ АРМІЇ НА НАШІ ОПЕРАЦІЇ

Реорганізація.

Галицька Армія, зосередившись у кутi поміж рр. Дністром і Збручем, реорганізується і упорядковується. З огляду на тяжке становище краю та армії, на чолі Уряду стає др. Євген Петрушевич з диктаторською повновладою. Він призначає верховним вождем Галицької Армії генерала Грекова (Генерального Штабу генерал-майор російської служби) видатного фахівця і здібного керівника військом.

Гецерал Греків хутко реорганізує армію маючи на меті розгорнути її у 4 корпуси.

Наступ.

Галицька армія, притиснена тилом до Дністра, під натиском з фронту польським військом, не маючи змоги перейти на терен Румунії, куди її не приймають, з одчаю робить 10 і 11 червня під Чортковом тигровий скiк і відкидає поляків назад. Наступ Галицької армії розвивається пляномірно й хутко. Поляки, сп'янілі від безперестанного переслідування Галицької Армії, одержавши цей блискавичний удар, в неладі, відходять на цілім фронті, полишаючи галичанам силу військової здобичи.

Галичани ведуть операцію на Тернопіль, хутко опановують лінію Галич-Бережани-Зборів. Дві польські бригади цілком розтрощено.

Наслідки.

Але цей блискучий наступ Галицької Армiї відбився несприятливо на операціях Наддніпрянської Армії. Поляки, заатаковані генералом Грековим, очистили лінію Збруча, почали евакуацію Тернополя, Збаража і цілком припинили свій натиск на большевиків з боку Радивилова на Дубно-Кременць. Большевики використали цей момент і, спокійні за свій правий фланг, повели, як це зазначено нижче, наступ з північного заходу на Волинську групу.

Ситуація на ранок 16-го червня. Сх. ч. 14.

1) Наші частини правим флангом міцно стояли по р. Случ.

2) На Жмеринському і Могилівському напрямках мали ми значний успіх і обсадили вигідний рубіж: Меджибіж-Деражня-Єлтушків-Нова Ушиця.

Наші частини нав'язали зв'язок з повстанцями Лятичівського і Літинського повітів і забезпечили себе з північного сходу.

Це уможливило нам ослабити Жмеринський напрямок і витягти звідтіль хоча б ще одну дивізію для контрманевру тим більше, що наша розвідка нових значних ворожих резервів у цьому напрямку не виявила.

3) На лівому флангові наше становище було менш стійке, бо Волинська група викликала поважні побоювання, а Холмська дивізія вже остаточно знесилилась (як доповідав ком. групи полк. Петрів).

Теж погіршав настрій Волинської групи через ворожість збольшевичених селян того району, де діяли її частини. Місцеві большевики виступали активно і частенько нападали на тилові частини.

Волинська група танула і нараховувала не більше як дві з половиною тисячі багнетів і шабель. Немирівський [15] [15] Команду над ним обняв полк. Пилькевіч, який не зумів прибрати до рук цей полк і 14-15 під Чорним Островом, вночі наробив переполоху. полк 11.VI. самовільно залишив фронт і вирушив на Чорний Острів, де й приводив себе до порядку.