Симона Вилар - Лазарит

Брати-сержанти – один із трьох станів ордену тамплієрів. До нього належали служники, пажі, зброєносці, солдати-піхотинці й охоронці. Усі вони, як і лицарі, приймали чернечі обітниці, й на них поширювалися всі положення орденського статуту.

Тар – струнний щипковий музичний інструмент, поширений у країнах Сходу. Формою віддалено нагадує гітару, звук видобувається за допомогою рогового медіатора.

Давид Сасунський – герой вірменського епосу, що розповідає про боротьбу витязів з області Сасун (нині територія Туреччини) проти арабських завойовників.

Камилавка – високий головний убір, що його давали ченцям та священикам за особливі заслуги.

Мантілета – коротка накидка з каптуром, прикрашена вишитими символами Христа. Охоплює плечі й застібається на грудях. Частина вбрання вищого духовенства римсько-католицької церкви.

Ліга – міра відстані, прийнята у Великій Британії та США, що дорівнює трьом милям.

Шоси – середньовічні чоловічі штани-панчохи, що обтягують ногу.

Тор – бог грому й блискавки в скандинавській міфології.

Господар Вальхали – Одін, верховне божество в скандинавській міфології, батько й очільник інших богів. Його вважали однооким, оскільки друге око Одіну довелося пожертвувати, щоб напитися із джерела мудрості.

Вогонь! ( фр. )

Генрі був графом не лише Шампані, а й Блуа – області в центрі Франції на правому березі річки Лаури.

Вічний спокій даруй їм божественний ( лат. ).

Повільному танці.

Безант – грошова одиниця Візантійської імперії, близько 4,5 г золота. У IV–XII століттях служила взірцем для монет Європи та Близького Сходу, упродовж майже цілого тисячоліття була міжнародною валютою.

Вино доводить до гріха навіть мудреців ( лат. ).

Римар – майстер із виготовлення кінської збруї.

Дік – пестливе від імені Річард.

Гласис – потовщена нижня частина фортечного муру, що утворює крутий скат. Збільшує міцність оборонної споруди і перешкоджає спробам супротивників залізти на стіну.

Сенешаль – одна з найвищих посад в ордені Храму. Сенешаль виконував судові й розпорядчі функції, мав значну владу.

Аси – верховні боги германо-скандинавського пантеону.

Машикули – навісні бійниці в горішній частині фортечних мурів та веж, що призначені для вертикального обстрілу й скидання каміння на супротивника.

Квадрига – антична і візантійська колісниця, запряжена чотирма кіньми.

Салят ( араб. ) – в ісламі обов’язкова щоденна п’ятикратна молитва, те саме, що намаз .

Духан – невеличкий генделик на Близькому Сході та Кавказі.

Мантелет – величезний щит, що його використовували при облозі фортець, за яким могли сховатися кілька лучників.

Во ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа! ( лат. ).

Гурії – згідно з Кораном, райські дружини праведників, красуні з білосніжною шкірою та чорними очима, позбавлені тілесних і душевних вад.

Евфемізм, який означає, що в цей час у жінки період місячних. В юдаїзмі, християнстві та ісламі менструальну кров уважали ритуально нечистою.

Лінгва-франка – змішана мова на основі латини, яка за Середньовіччя служила універсальним засобом спілкування в Середземномор’ї.

Барбат – струнний музичний інструмент, поширений в арабському світі, Туреччині та Ірані; попередник європейської лютні.

Гільом Аквітанський (1071–1126) – граф Пуатьє і герцог Аквітанії, прадід Річарда Левове Серце, перший зі знаних трубадурів. Іноді його називають батьком європейської поезії.

Аллах найвеличніший! Святий мій найвищий Господь! ( араб. ).

Ібліс – одне з імен сатани в ісламі. Його арабське значення: «той, хто народжує безвихідь».

Комплеторіум – у католицькому обряді літургія приблизно о 19.00. Складається з гімну, кількох псалмів, Пісні Сімеона («Нині відпускаєш») і завершальної молитви.