Симона Вилар - Лазарит

Сучасний Ашкелон в Ізраїлі.

Капітул – загальні збори членів чернечого або духовно-лицарського ордену, що їх скликають для розв’язання найважливіших питань.

Бела III Угорський – король Угорщини з 1179 до 1196 р. Його правління вважають епохою найбільшого розквіту Угорського королівства.

Маргарита Французька (1158–1197) – дочка короля Людовіка VII, дружина старшого сина Генріха II Плантагенета – Генріха Молодого, який помер 1183 р. Після смерті Генріха Молодого вийшла заміж за короля Белу III.

Агнесса (1171–1204) – дочка короля Людовіка VII від третьої дружини Аделі Шампанської. Дружина імператора Візантії Олексія II Комніна, а після його вбивства – імператора Андроніка І Комніна. Овдовівши вдруге, жила в Константинополі.

Патрикії – знатні вельможі. Цей титул було впроваджено у Східній Римській імперії ще Костянтином Великим за аналогією з римськими патриціями.

Кота – одяг без рукавів, який носили поверх кольчуги. Нагадує туніку з розрізами, що дозволяють вільно сидіти в сідлі.

Кафіри – ті, що не вірять в Аллаха, – так мусульмани називали християн.

Гамбезон – стьобаний одяг із кількох шарів тканини, що його зазвичай вбирали під металеві обладунки. Гамбезон і сам мав захисні функції: не будь-яка зброя здатна була з першого удару розсікти багатошарову тканину.

Ісаак II Ангел (1156–1204) – візантійський імператор у 1185–1195 рр. та 1202–1204 рр. Не був прихильником хрестоносців. Коли Саладін відвоював у 1187 р. Єрусалим, Ісаак надіслав йому привітання з перемогою.

Гурія – прекрасна райська діва в ісламі.

Бліо – перше відрізне верхнє жіноче плаття, що з’явилося у XII ст. у костюмі знаті, але вже в XIII ст. зникло. Як і чоловіче бліо, воно складалося з двох окремих частин: подовженого до стегон ліфа та пришитої до нього в зборку довгої, до землі, спідниці. Ліф кроїли вузьким, туго облягаючим, вирізаним унизу півколом, через що спідниця трохи піднімалася з боків. Бліо, зазвичай, мало грудний виріз, а іноді замість нього робили бічний (під рукою) або спинний розрізи, які зашнуровувалися. Рукав вставляли в пройму призбореним; він мав переважно дзвоникоподібну форму. Декольте було невелике. Нерідко поверх ліфа бліо носили ще широкий пояс – корсаж, який огортав фігуру від грудей до стегон, а на цьому поясі – ще вузький поясок, що двічі охоплював торс: по талії та нижче, на стегнах.

Везле – місто в Бургундії, де перед походом формувалося військо французьких хрестоносців. У Везле було одне з найбільших в Європі абатств ордену бенедиктинців.

Капітан – тут : очільник загону. Військових звань у ХІІ ст. не існувало, як і не було регулярних армій.

Гістріон – мандрівний народний актор.

Англійський канал – протока Ла-Манш.

Магриб – назва, присвоєна арабськими географами землям, розташованим на захід від Єгипту.

Шербет – традиційний напій у країнах Сходу, який готують із шипшини, кизилу, троянди, лакриці та різноманітних спецій.

Тагма – головна бойова одиниця ромейського війська, загін на 200–300 воїнів.

Олексій I Комнін – візантійський імператор у 1081–1118 рр. У 1091 р. звернувся до Папи Римського, прохаючи допомогти боротися із сельджуками, що й привело до низки хрестових походів. Згодом стосунки Ромейської імперії та Заходу охололи через неймовірну пожадливість хрестоносців.

Щоб уникнути подрібнення родових земель за часів Середньовіччя в Англії, як і в багатьох країнах Європи, існував майорат – законодавча норма, що вимагала передавати земельний наділ старшому спадкоємцеві. Молодші змушені були йти на державну службу, в комерцію, приймати постриг або намагатися брати вигідний шлюб.

Ленні володіння (феод) – землі, надані васалу сеньйором у спадкоємне володіння, користування та розпорядження за умови несення васалом військової, адміністративної та придворної служби на користь сеньйора.

Барбакан – елемент пізньосередньовічних фортифікацій, призначений для захисту підступів до міських брам.

Йдеться про Вільгельма Нормандського (1028–1087), котрий розгромив англійське військо в битві при Гастингсі 1066 р. і став королем Англії; мав прізвисько Завойовник.