Симона Вилар - Лазарит

Дорілея – нині турецьке місто Ескішехір. У 1097 р., під час Першого хрестового походу, загони хрестоносців здобули тут першу перемогу над військом сельджуків. Поразка сельджуків при Дорілеї виявилась вигідною для візантійського імператора Олексія Комніна – він скористався з цього, щоб поновити свою владу в захоплених турками областях.

Халіф Аль-Хакім (996 – 1021). Він обрушився на християн із переслідуваннями, зрівняв із землею тисячі церков, примусив віруючих носити чорний одяг та хрести розміром метр на метр. За його ж наказом у 1009 р. було зруйновано храм Гроба Господнього в Єрусалимі, що викликало хвилю обурення в Європі й послужило однією з причин Першого хрестового походу.

Готфрід Бульонський (1060–1100) – один з очільників Першого хрестового походу. Після захоплення Єрусалима його було проголошено правителем Єрусалимського королівства. Відмовившись коронуватися в місті, де Христа коронували терновим вінком, Готфрід прийняв звання «Захисник Гроба Господнього». Після смерті Готфріда Бульонського першим королем Єрусалимського королівства став його брат Бодуен I.

Іса ібн Маріам – так мусульмани називали Ісуса Христа. Ісус належить до найшановніших в ісламі пророків, йому відведено чільну роль у боротьбі із лжемесією Даджалем.

Фідаї – убивці-смертники з лав асасинів; люди, які жертвують собою в ім’я віри.

Старець Гори – своєрідний титул імама, очільника асасинів (1163–1193). Старцем Гори був Рашид ад-Дін Сінан.

Мамлюки – військова каста в середньовічному Єгипті, яка складалася з юнаків-рабів тюркського та кавказького походження. Юнаків навертали в іслам, навчали арабської мови й тренували в закритих таборах. Ставши професійними, вояки здобували свободу й високу платню за службу.

Тімархан ( тюрк. ) – приміщення, у якому утримують божевільних.

Сибілла Єрусалимська (1160–1190) – королева Єрусалиму з 1186 р.

Гулями – фахові воїни у війську сельджуків, які підпорядковувалися безпосередньо султанові.

Бармиця – деталь захисного озброєння, яку на Сході використовували для захисту потилиці, плечей і лопаток воїна. Виготовляли її із щільної тканини чи кольчужного полотна.

Казаганд – покритий тканиною кольчужний обладунок на стібаній підкладці, згодом запозичений західноєвропейськими християнами в мусульман.

Інтердикт – відлучення від церкви.

Річард Плантагенет, попри те, що був королем Англії, приймаючи владу над землями Франції, мусив віддавати присягу французькому королю. Отже, Філіп мав формальні підстави стверджувати, що Річард – його підданий.

Газизи – мешканці областей Конійського султанату, що межували з володіннями Візантії. З власної ініціативи створювали військові формування, що воювали за розширення мусульманських земель, а часом чинили відвертий розбій.

Катафрактарії (від гр. «катафрактос» – закутий у панцир) – важка кавалерія Ромейської імперії. Головна зброя катафрактаріїв – довгі списи, 4,5 м завдовжки.

Овочеві закуски традиційної грецької кухні.

У геральдичній традиції зображення діагональної смуги з лівого боку гербового щита свідчило про позашлюбне походження нащадка знатного роду.

Валлійська марка – традиційна назва областей на кордоні Вельса та Англії.

Стефан Блуаський – король Англії з 1135 до 1154 рр. Узурпував трон після смерті свого попередника і протягом усього періоду правління воював із законною спадкоємницею Матільдою, дочкою покійного короля Генріха І. Син Стефана Блуаського, принц Юстас, помер невдовзі після того, як Стефан погодився визнати права на трон сина Матільди – Генріха Плантагенета.

Дервіш – мусульманський мандрівний проповідник-аскет, який зазвичай живе з милостині.

Хамсин – виснажливо спекотний південний вітер із піском і курявою. Дме на Близькому Сході після весняного рівнодення. Зазвичай хамсин триває близько 50 днів.

Трансйорданія – великий регіон без фіксованих кордонів на схід від річки Йордану.

Тартус – портове місто в Сирії, у ХІІ ст. його контролювали тамплієри.