Френсіс Фіцджеральд - Цент на двох

ПІТЕР: І це оновило Вас?

МІСТЕР ІКІ: Оновило мене, якби! Старий Нік повернувся і почав жити всередині мене! Цей молодий злочинець, очевидно, був провінційним грабіжником і клептоманом. Що значить кілька невеличких підпалів у порівнянні з цим!

ПІТЕР: ( з повагою ) Як прикро! Наука – повна туфта.

МІСТЕР ІКІ: ( зітхаючи ) Зараз я його досить добре контролюю. Не кожному доводиться зношувати два набори залоз за одне життя. Я б не згодився взяти наступний набір навіть за весь запас бадьорості притулку для сиріт.

ПІТЕР: ( беручи до уваги ) Я не думаю, що Ви б відмовились від набору від гарного спокійного старого священика.

МІСТЕР ІКІ: У священників немає залоз – у них душі.

(За сценою приглушено звучить сигнал клаксону, що свідчить про те, що близько зупинився великий автомобіль. Потім на сцені з’являється гарно одягнений молодий чоловік, вдягнений у вечірній костюм і капелюх з патентованої шкіри. Він дуже світський чоловік. Його протиставлення духовності інших двох дійових осіб спостерігається навіть з першого ряду балкона. Це РОДНІ ДІВАЙН.)

ДІВАЙН: Мені потрібна Ульса Ікі.

(МІСТЕР ІКІ підіймається і, здригаючись, стоїть між двома ножами.)

МІСТЕР ІКІ: Моя дочка в Лондоні.

ДІВАЙН: Вона покинула Лондон. Вона їде сюди. Я відправився за нею.

(Він тягнеться за сигаретами до маленької оздобленої перламутром сумки, що висить у нього на боці. Він дістає одну і, чиркнувши сірником, підносить його до сигарети. Сигарета миттєво запалюється.)

ДІВАЙН: Я зачекаю.

(Він чекає. Проходить кілька годин. Немає ніяких звуків, окрім випадкового базікання чи клацання ножиків, коли вони сваряться між собою. Тут можна вставити кілька пісень чи якісь карткові фокуси у виконанні ДІВАЙНА або ж акробатичний етюд, чи як вам заманеться.)

ДІВАЙН: Тут дуже тихо.

МІСТЕР ІКІ: Так, дуже тихо…

(Раптом з’являється кричуще одягнена дівчина; вона дуже вульгарна. Це УЛЬСА ІКІ. Вона має одне з тих безформних облич, що притаманні ранньому італійському живопису.)

УЛЬСА: ( грубим, вульгарним голосом ) Батько! Ось і я! Вгадай що зробила Ульса?

МІСТЕР ІКІ: ( трепетно ) Ульса, моя маленька Ульса.

(Вони обіймають тулуби один одного.)

МІСТЕР ІКІ: ( з надією ) Ти повернулася, щоб допомогти з оранкою?

УЛЬСА: ( сердито ) Ні, батько; оранка це так нудно. Думаю, що ні.

(Хоча її акцент жахливий, зміст її промови дуже милий і чітко зрозумілий.)

ДІВАЙН: ( примирливо ) Слухай, Ульса. Давай будемо намагатись досягти порозуміння.

(Він рухається до неї витонченими, рівними кроками, які допомогли йому стати капітаном команди зі спортивного крокування в Кембриджі.)

УЛЬСА: Ти все ще стверджуєш, що це мусить бути Джек?

МІСТЕР ІКІ: Про що це вона?

ДІВАЙН: ( ласкаво ) Моя дорога, звичайно, це мусить бути Джек. І ніяк не може бути Френк.

МІСТЕР ІКІ: Який Френк?

УЛЬСА: Це буде Френк!

(Тут можна вставити якийсь ризикований жарт.)

МІСТЕР ІКІ: ( примхливо ) Ви не поб’єтесь… Точно ж не поб’єтесь…

ДІВАЙН: ( протягує руку, щоб погладити її по руці тим самим потужним рухом, який зробив його капітаном команди з греблі в Оксфорді ) То краще б тобі вийти за мене заміж.

УЛЬСА: ( презирливо ) Та невже? Мене ж пустять до твого будинку навіть з чорного ходу.

ДІВАЙН: ( сердито ) Вони не посміють! Не переживай – ти зайдеш у нього як господиня через парадний.

УЛЬСА: Сер!

ДІВАЙН: ( зніяковіло ) Прошу пробачення. Ви ж знаєте, що я маю на увазі?

МІСТЕР ІКІ: ( капризно, наче в нього голова болить ) То Ви хочете взяти заміж мою маленьку Ульсу?…

ДІВАЙН: Підтверджую

МІСТЕР ІКІ: Нічого не знаю про Вас.

ДІВАЙН: От і добре. Я маю найкращу у світі конституцію тіла…

УЛЬСА: І найгірші підзаконні акти до неї.

ДІВАЙН: В Ітоні я був членом клубу «Поуп»; в Регбі я належав до «Полупива». Я молодший син, тому мені судилося служити в поліції…

МІСТЕР ІКІ: Можна не продовжувати… Гроші у Вас є?

ДІВАЙН: Повно. Думаю, що Ульсі щоранку доведеться роздвоюватись, коли вона вирушатиме в місто за покупками – на двох Роллс-Ройсах. У мене також є Крокодилак та перероблений танк. Я маю абонемент в оперу…

УЛЬСА: ( похмуро ) Я тільки в ложі можу нормально спати. І я також чула, що тебе виключили з твого клубу.

МІСТЕР ІКІ: Ключами?…

ДІВАЙН: ( повісивши голову ) Так, мене виключили.

УЛЬСА: За що?

ДІВАЙН: ( майже нечутно ) Одного дня я пожартував і сховав усі м’ячики для поло.