Лавкрафт Говард - Говард Філіпс Лавкрафт. Повне зібрання прозових творів. Том 1

Несторіанство — християнська конфесія, засуджена як єресь. Їхня інтерпретація божественної природи Ісуса відрізнялась від офіційної. Несторіанство вважає Марію не Богородицею, а Людинородицею, а Ісуса — посередником між божеством і світом. Ця деталь їхнього вчення є однією з ключових у цьому оповіданні. У часи Лавкрафта (і донині) несторіанство залишається поширеним серед ассирійців на території близького Сходу і далі до Китаю, що й пояснює поєднання саме із шаманізмом Тибету.

Підпільне виготовлення, контрабандне ввезення чи розповсюдження алкоголю у США в період дії «сухого закону».

Трамповий корабель — корабель, який здійснює перевезення на нерегулярній основі або залежно від кількості вантажу.

Можливо, йдеться про Гель, богиню підземного світу у скандинавів.

Елоїм — одне з імен Бога, згаданих у Старому Заповіті. Є множиною слова «елої», з чого християнська традиція висновує існування Трійці.

Сотер, або Сатор — у скандинавській, германській і середземноморській магічних традиціях (ймовірно, з давнішим корінням) так званий магічний квадрат, який використовувався для прикликання духів. Найвідомішим є квадрат, зображений Доре на гравюрі «Меланхолія», на що Лавкрафт делікатно посилається на початку оповідання. Саме слово «Сотер», яким стали позначати цей квадрат, заповнений літерами та означає — «Спаситель». Магічний квадрат був зокрема пов’язаний з Кабалою і пошуками справжнього Імені Бога через цифровий код — це пояснює його присутність серед, власне, Божих імен.

Еммануїл — досл. «з нами Бог». У християнській традиції — ікони Ісуса у дитячому віці. Потреба у них виникла у відповідь на єресь несторіанства, яка заперечувала вроджену святість Ісуса.

Саваоф — одне з імен Бога-Отця, часто вживане у магічних та алхімічних практиках.

Кабалістичний символ Атах Ґібор Ле-олам Адонаї — Ти, Господи, всемогутній навіки.

Чотирилітерник, або Заборонене Ім’я Бога. В юдаїзмі — єдине справжнє ім’я. Літери «юд», «хет», «вав» і друга «хет» разом читаються як Ягве, або Єгова.

«Трисвятий» — невід’ємна частина Святої Літургії, тут названа за першим рядком «Святий Боже…» (Святий Кріпкий, Святий Безсмертний, помилуй нас).

Тут наводяться атрибути та імена Бога: Всемогутній, Безсмертний, Сущий (Ягве/Єгова), Наш Бог (Адонаї), Цар (Шадай, перен. зн.), Єдинородний, Месія, Я є Блаженство. Слово Va розшифруванню не піддається. Сам Лавкрафт з цього приводу теж не залишив чітких коментарів.

Ліліт — у єврейському фольклорі дружина Адама до Єви, відтак — демон ночі і еротичних сновидінь, у деяких містиків — дружина Самаеля.

Вжита тут Лавкрафтом фраза grapevine telegraph набагато краще передає суть поняття. Під час Громадянської війни дані про перебіг подій поширювалися серед місцевого чорношкірого населення швидше, ніж через офіційні джерела, однак інформація нерідко виходила спотвореною, тож таку систему обміну інформацією назвали «виноградним телеграфом», маючи на увазі переплетені пагони виноградної лози — на противагу прямим телеграфним лініям.

У середньовічних європейських легендах — демони сексуальних снів і мрій, що являються в еротичних снах, харчуючись сексуальною енергією. Інкуби зваблювали жінок, сукуби — чоловіків.

Давньогрецька богиня місяця, згодом — покровителька потойбіччя, чаклунства і таємних знань. Володарка примар і чудовиськ Аїду.

Егіпани і фавни у грецькій міфології — духи природи і лісів.

Молох — палестинське божество природи і сонця, в жертву якому спалювали дітей. У юдейській і християнській традиціях — демон війни.

Демонізована юдаїзмом версія шумерської богині Іштар, символу жіночого начала. У юдаїзмі — один із верховних демонів.

Йдеться про гіпотетичних мешканців затонулого в Індійському океані континенту Лемурія, яких багато езотериків вважають предками людей і нерідко ототожнюють з атлантами.

Тут неперекладна гра слів. Слово «to howl» може означати і «ревно молитися», і «завивати».

Чи справді існують демони — інкуби та сукуби — і яке чадо народиться від союзу з ними? — Тут Лавкрафт натякає на тривалі богословські дискусії, у яких вирішували, чи може смертна жінка народити дитину від статевого акту із демоном.