Лавкрафт Говард - Говард Філіпс Лавкрафт. Повне зібрання прозових творів. Том 1

Жоріс-Карл Гюїсман — французький письменник, критик і декадент, перший президент Ґонкурівської академії. Наприкінці життя створив серію містичних романів, у яких вів мову, зокрема, про сучасний йому сатанізм та звертався до вже згадуваної тут постаті Жіля де Ре.

Індепенденти (незалежні) — радикальні пуритани, одна з гілок протестантизму, яка цілковито відкидає будь-яку ієрархію. Не існує жодних регіональних утворень церкви індепендентів, єдиною структурною одиницею є громада (конгрегація), від чого і походить поширена назва церкви.

Наприкінці життя сер Артур Конан Дойл написав кілька праць, присвячених спіритизму. Можливо, тут Лавкрафт також іронізує з романів жахів, написаних Конан Дойлом, які критики вважають вкрай низькопробними. Цікаво, що істота, описана у цьому оповіданні, дуже схожа на монстрів одного з оповідань Конан Дойла.

Християнська велич Америки.

Сенсуалізм — напрям у теорії пізнання, згідно з яким відчуття й сприйняття — основна й головна форма достовірного пізнання. Принцип сенсуалізму належить до чуттєвої форми пізнання, до якої крім відчуття належить також уява.

Джон Мільтон — англійський поет і політик, автор поеми про гріхопадіння «Утрачений рай», у якій, серед іншого, він розлого описує пекельну армію Люцифера.

«Демонам до снаги зробити так, щоб речі неіснуючі видавалися людям за справжні» (лат.).

Луцій Цецилій Фіріман Лактанцій — видатний римський християнський письменник, який писав апологетичні твори на захист християнства.

Юлетід, або Йоль — язичницьке германське свято зимового сонцестояння, присвячене очікуванню відродження природи. У цьому оповіданні Лавкрафт зокрема обігрує первісні форми сучасних різдвяних традицій.

Габель — гостроверхий декоративний фронтон ґотичних будівель

Тут — віялоподібне вікно над дверима.

Вигадані Амброзом Бірсом і запозичені Лавкрафтом автор і твір. У подальшому до містифікацій примітки не робляться.

Інша назва — «Повне і просте свідчення про відьом і привидів». Один із найвідоміших кодексів, присвячених відьомству. Написаний у 1681 році, що, безумовно, додає згаданому у тексті примірнику містичності.

«Про поклоніння демонам» — інквізиторський містичний трактат Ніколя Ремі (Ніколауса Реміґія), якого через особливу жорстокість іноді називали «французьким Торквемадою». Як і попередня праця, «Про поклоніння демонам» уперше вийшла саме у 1595 році.

Великий Пес — тут назва зірки Сиріус, найяскравішої зорі однойменного сузір’я.

За англосаксонською (германською) традицією, як і в Україні, на Святвечір заведено запалювати свічки на могилах родичів.

Стигія, яка неодноразово згадується Лавкрафтом як синонім незапам’ятних часів, є натяком автора на творчість його близького друга, Роберта Говарда, одного із засновників жанру фентезі і автора романів про Конана. Сама ж Стигія, вигадане царство, яке передувало появі Давнього Єгипту, походить ще з творчості Томаса Булфінча, який займався містифікацією міфів і був, фактично, одним із перших авторів фентезі і творцем власної літературної міфології.

Мідянка — мідна сіль оцтової кислоти, складна неорганічна сполука, за хімічним ефектом схожа на вже згадувану Лавкрафтом паризьку зелень.

Тут мається на увазі міра довжини, яка дорівнює приблизно 5 км.

Описаний спосіб пересування істот та їхня цілковита відмінність від будь-яких, знаних герою, наводить на думку про те, що Лавкрафт описує птерозаврів.

Едґар Аллан По — один із найвідоміших американських письменників, відомий як один із засновників літературного детективу та фактичний родоначальник літератури жахів. У творчості Лавкрафта, особливо ранній, яскраво помітні впливи По.

Сара Гелен Вітмен — американська письменниця-трансцеденталіст. Найбільше відома своїми заручинами з Едгаром По.

Джордж Вашинґтон, Томас Джеферсон — перший і третій президенти США, Жозеф де Лафаєт — французький політик, учасник двох французьких революцій та Війни за незалежність США.