Малгожата-Кароліна Пекарська - Клас пані Чайки

Каміла стенула плечима. Вони вже йшли в напрямку до її дому, коли Каміла вгледіла по той бік вулиці Мацека й Малгосю. Але не покликала подругу. У вухах лунали Войтекові слова: «Подруга? То де ж вона?» А й справді, де? По той бік дороги. Чужа. Каміла не змогла розповісти їй того, що Войтекові. Це вже вкотре між ними щось не так… Чому?

Цього року День святого Миколая був сумнішим, ніж зазвичай. Ще на батьківських зборах вирішили, що подарунки мають коштувати не дорожче, ніж двадцять п’ять злотих. Пані Чайка попросила скласти список тих, хто не може дозволити собі таких витрат.

— Відшкодуємо з фонду класу, не хвилюйтеся…

У списку опинилося сім прізвищ. Малгося здивувалася, бо досі вважала, що вона найменш заможна в класі. Але були й інші, кому не переливалося. Батько Наталії, слюсар-інструментальник, уже другий рік був безробітний. Невесело було й у Зосі, чия мама теж багато місяців сиділа без роботи. У класі було чимало учнів із неповних родин. Щоправда, там не бідували, але матері-одиначки працювали дуже важко. Чорний Міхал мешкав із мамою, якій гордість не дозволяла нічого взяти від його батька, починаючи від прізвища дитини і закінчуючи хоч би невеликими аліментами. Від ранку до вечора працювала на радіо. Мацекова мати, щоправда, вийшла заміж удруге, але це не означало, що вони були заможні, бо вітчим заробляв мало, а справжній Мацеків тато аліментів на сина не сплачував.

— У всьому винне безробіття, — говорив Мацек, коли вони разом із Малгосею, Алексом та Камілою йшли купувати подарунки. — Моя мама розповідала, що в Польщі є родини, які живуть на такі малі гроші, що діти в них недоїдають.

— Тоді навіщо їм аж стільки дітей? — запитала Каміла.

Їхні з Малгосею стосунки ще не з’ясувалися, але дівчата поводилися так, немовби нічого не сталося. Ніби чекали нагоди поговорити про брехню й Чорного Міхала.

— Ти це серйозно чи жартуєш? — не зрозумів Мацек.

— Серйозно, — відповіла Каміла. — Якщо в когось бракує грошей, він не повинен народжувати стількох дітей.

— Ой, не можу! Тримайте мене! — вигукнув Мацек. — Ти що, не розумієш, що так зазвичай діється в бідних, темних родинах, у простих людей? Таких, котрі про майбутнє не думають! Їх переконали, що їм усі винні, і тепер вони чекають, доки їм впаде з неба.

— А ти звідки знаєш? — з іронією спитала Каміла.

— Від мами, — відповів той. — І в газетах читаю. А ти не помітила, скільки дітей опиняється на смітнику? Або в контейнерах?

— У яких контейнерах? — не втямила Каміла.

— Ти що, не дивишся новин? — вразився Мацек.

— Ні, а навіщо?

— Тоді почни дивитися.

— Каміла думає, що в усіх так, як у неї, — озвався знущально Алекс. — Бабуня пече їй пиріжки й укриває теплою ковдрочкою.

— Є такі родини, де в одному ліжку спить кілька осіб, — продовжував Мацек. — Ти живеш у Варшаві, а на канікули їздиш за кордон. Поїдь якось у Бещади, туди, де немає електрики. Там побачиш справжню Польщу, а не таку, до якої ти звикла в «Клані» чи «Злотопольських». [18] Популярні польські телесеріали. ( Прим. пер .)

— Може, змінимо тему? — спитала Малгося.

Їй самій було соромно зізнатися, що вона теж не дивиться новин і не читає газет. У Мацека все було по-іншому. Його мама постійно з ним розмовляла, причому на серйозні теми. Нещодавно Мацек розповідав, що читали з мамою у «Високих підборах» щось про інтернет та пов’язану з ним небезпеку. А її батьки ставилися до неї, як до дитини. Камілині батьки так само. Але, може, треба самій показати, що вона вже доросла, й читати газети та дивитися новини? А що воно таке з тими контейнерами, то Малгося ще повинна запитати.

Під час жеребкування Каміла витягнула Каську. Купила їй три різні гумки для волосся, кожна іншого кольору, усі такі гарненькі. Як і сама Каська. Каміла Каську не любила, але на Миколая подарунок має бути гарним. Минулого року про це вже йшлося.

— А може, у Каськи коротке волосся? — зауважив Алекс.

— Чому коротке? — запитала Каміла.

— Ну, наприклад, вона його нині обрізала. Або вчора. Зрештою, її вже кілька днів немає в школі.

— Та ну тебе! Вона швидше тобі язика відріже, ніж собі волосся.

Мацек витягнув Чорного Міхала і, поміркувавши гарненько, вирішив купити йому чорний органайзер.

— Нехай собі за його допомогою організує життя з Кінгою, — буркнув він, вкладаючи подарунок до паперової торбинки в ялинки.

Малгося купила для Білого Міхала комікс. Алекс довго з’ясовував, чи в того, бува, такого немає. Сам він витягнув Єву й купив для неї кам’яну шкатулочку.