Николай Хвылевой - Санаторійна зона

[xlii] Річардсон Семюель (1689–1761) – англійський письменник. Автор сімейно-побутових романів «Памела», «Кларісса», «Історія сера Чарлза Грандісона».

[xliii] Шпенглер Освальд (1880–1936) – німецький філософ-ідеаліст, автор популярної у 1920-х рр. праці «Сутінки Європи».

[xliv] Бергсон Анрі (1859–1941) – французький філософ-ідеаліст, соціолог, найвиразніший представник інтуїтивізму та філософії життя (вітаїзму). У 1927 р. Бергсон був відзначений Нобелівською премією в галузі літератури як блискучий стиліст. М. Хвильовий у своїх естетичних поглядах відштовхувався від його концепції «філософії життя».

[xlv] Штейнахівське «омоложеніє» – йдеться про теорію омолодження австрійського фізіолога Ейгена Штейнаха (1861–1944), що працював над омолодженням ссавців.

[xlvi]«Повість про санаторійну зону мені все-таки не вдається, – писала в своєму щоденникові хвора. – Можливо, психологізм саме такої послідовності й вимагає, але завдання художника полягає зовсім не в життєвій правді: в художній. Зараз Майї не треба було приводити на командну висоту». (Приміт. авт.)

[xlvii]Жахлива дитина ( фр .).

[xlviii]Так минає земна слава ( лат .).

[xlix]Між псом і вовком ( фр .) – ідіома, що означає сутінки.

[l]«Їдкі розмови входять в систему, – писала, між іншим, у своєму щоденникові хвора. – Навіть Унікум і психопат – і ті почувають потребу висловити свою незадоволеність. «Знову лікарський смотр?» – говорить Унікум. «Тнову лікаткий тмот», – подає дідок. – І тоді ж вияснялося: це просто комедія! Головний лікар запише зарані, кого треба виписати, а консиліум лікарів просто так, для блізіру. В цім певні і Унікум, і психопат, і інші. І вони перекидаються отруйними фразами. Як же, мовляв, відсіля треба зробити висновок: залицяйся до головного лікаря. Відсіля, безперечно, і так званий протекціонізм. І Унікум певна, що тут мусить все змішатися: і партійні, і безпартійні, і анархи, і радбури, і комбури. А коли змішається, тоді виясниться: нас давить протекціонізм, ми загрузли в протекціонізмі. І тому завтра треба обов’язково побачити головного лікаря й зробити йому «глазки». – «Але що ж буде робити другий пол?» – питав психопат. «Це залежить від його таланту, – ядовито кидала Унікум і продовжувала, вивертаючи гладкий торс: – А завтра не головний лікар, а прийдуть черевички з Губздраву. Подивляться вони на санаторій, покуштують мороженого, покрутять носом і скажуть: «Нам ця санаторія не подобається. Значить, ми поїдемо в Крим. Будь ласка, передайте цю записку секретарю Губздрава». І улетить. Тоді санаторій, коли він не дурень, мусить зробити так: написати записку і до першої записки, приложивши цю записку, приложити й камінь, що ним чистять нігті, який теж залишили черевички. А в записці оце: «Посилаємо секретарю Губздрава манікюрний камінь і записку, яку залишили черевички. Просимо від себе послати її в Крим. Гадаємо, що це для держави не буде накладно, бо одна людина все одно багато не з’їсть». Оце і все. І це буде сучасна притча про камінь для нігтів, про секретаря Губздрава і про черевички, які поїхали в Крим». – «Буде, – кричить хтось зі своєї койки. – Чи не в Карно ти навчилася так язвити?» – «У нього, друже, у нього! – відповіла Унікум. – Воно-то так, та…» – «Чого ж ти не договорюєш? – каже Майя. – Я за тебе договорю. Воно-то так, та треба тобі, Унікум, не забувати й тієї байки, де говориться: «чєм кумушек считать…» Ну, словом, ти знаєш!» – І тоді вияснилося, що Майя – хамка. Унікум підбігла до неї і дробила: «Я не розумію, що ти із себе корчиш! В тебе, мабуть, ущекнене самолюбство? Да?… Кажи!» Майя не відповідала і виходила з палати». ( Приміт. авт .)

[li] Ель-Харам Кааба – найсвященніша реліквія мусульман, міститься у храмі Кааба (Мекка).

[lii]Ванільний лікер, кофейний лікер, чайний лікер ( фр .).

[liii]Друкувалася тільки у т. II «Творів» 1928 і 1929 рр. Подаємо за останнім виданням.

[liv] Кочубей Марія – дочка полтавського полковника Василя Кочубея, в яку, ще юну, був закоханий старіючий гетьман Іван Мазепа. Згодом одружена з сином ніжинського полковника Степана Забіли. Любов Мазепи до Марії певним чином сприяла появі доносу Кочубея та Іскри про зрадливі заміри гетьмана Мазепи Петрові І.