Ірина Вільде - Повнолітні діти

По той бік вхідних дверей, не потрапляючи спросоння в замкову дірку, вовтузилися з ключем.

Врешті двері відчинилися. З ковдрою на плечах стояла на порозі бабця.

— Он, то чого так скоро?

Татко відповів щось невиразне, обмітаючи віником сніг з чобіт.

Теплий запах печеної прив'ялої картоплі вдарив Дарці в ніздрі. І по литках.

Роман Ірини Вільде «Повнолітні діти» є грунтовною переробкою двох перших повістей автобіографічного циклу: «Метелики на шпильках» (Львів, 1936), «Б'є восьма» (Львів, 1936) та «Повнолітні діти» (Львів, 1939). Нова редакція твору опублікована окремим виданням у Львові 1952 р. В останні роки свого життя Ірина Вільде працювала над твором, первісним варіантом якого була третя повість згаданого циклу. В журналі «Жовтень», 1973, № 5, публікувався фрагмент цього твору («Дзеркало»).

Роман перекладено російською мовою (1963).

Текст друкується за виданням: Ірина Вільде. Твори: в 5-ти т. К., 1968. Т. 4.

Братяну Іон(1864–1927) — румунський політичний діяч, глава уряду в 1908–1910, 1914–1918, 1922–1927 рр. Проводив реакційну політику, спрямовану на жорстоке придушення революційного руху.

Негрі Поля(Аполонія Халупєц, нар. 1896 р.) — популярна в 20-х рр. кіноактриса; знімалась у польських, німецьких та американських кінофільмах.

«Січ»— українське студентське товариство, засноване 1868 р. у Відні. До 80-х рр. XIX ст. проводило прогресивну культурницьку діяльність. Пізніше зазнавало буржуазно-націоналістичних впливів. У Чернівцях існувало в 1902–1922 рр. Пізніше, розпущене румунським урядом, існувало напівлегально.

Цараністи— члени колишньої румунської Народної селянської партії, що виражала інтереси куркульства.

Румунська грошова одиниця, монета.

Компресами.

Межею, що розділяє землі сіл.

Шибеник (нім.) .

Має атестат зрілості.

На вокзалі.

Приниження.

Квартира з повним утриманням.

Гірського масиву неподалеку від Чернівців.

Килими.

Тут: вежі на будинку резиденції митрополита в Чернівцях (нині — будинок університету).

Хабар.

Головною вулицею (нім.) .

Тут: заборон.

Начальника поліції.

Про смаки не сперечаються (латин.) .

Домашній учитель.

Інспектор шкіл.

Вчителем (зневажливе).

Опікун. Тут у розумінні святий.

Платний танцюрист.

Дуже гарна (рум.) .

Як вас звати?

Українець.

Пролісок (нім.) .

Погано.

Вулиці Панської (нім.) .

Іди к бісу! (Рум.)

Дорогий мій.

Цим словом визначали територію панської Румунії без загарбаних нею земель.

Шельми (пол.) .

Розбити параліч.

Злодіями (рум.) .

Боже… боже! (Рум.) .

«Служба є служба, і уряд знає, що робить» (нім.) .

Свята возз'єднання (рум.) .

«Румунія велика — мамалиги немає» (рум.) .

Мир вам (латин.) .

Дуже добре.

Погано.

Гулянні.

Схоже на очіпок головне вбрання, що його носили на Буковині заміжні жінки.

Запаски, спідниці.

Ткані жіночі пояси.

Головна справа (нім.) .

Боронь боже! (Нім.)

Скорботна мати, матір божа (рум.) .

Ватажкові парубків.

Дитячу любов (нім.) .

Прекрасно (нім.) .

Мій боже (нім.) .

Через вулицю (нім.) .

По-друге (нім.) .

Міської управи.

Зовсім просто (нім.) .

Цілком зрозуміло (нім.) .

Все одно (нім.) .