– Упізнали споріднену душу, чи не так?
– Аж ніяк, – сухо відповів Гендібал. – Він здається необачною людиною, яка полюбляє втнути дурницю, а такий опис мені не пасує. У будь-якому разі я виконав усебічний аналіз. Мені знадобилося небагато часу, щоб зрозуміти, що він приніс би нам неабияку користь, якби ми завербували його в дитинстві.
– Можливо, – сказав Перший Спікер, – але ж ви знаєте, що на Термінусі ми нікого не вербуємо.
– Це я добре знаю. Хай там як, а навіть без нашого вишколу він має незвичайну інтуїцію. Авжеж, вона абсолютно неорганізована. Тому я не сильно здивований, що він зрозумів: Друга Фундація й досі існує. Однак це здалося мені достатньо важливим, щоб надіслати до вашого офісу доповідну записку із цього питання.
– Як я розумію з вашого тону, події набули нового розвитку.
– Збагнувши завдяки своїм високорозвиненим інтуїтивним здібностям, що ми досі існуємо, він скористався ними в типово неорганізованій манері, й унаслідок цього його вислали з Термінуса.
Перший Спікер підняв брови.
– Ви раптом зупинилися. Хочете, щоб я витлумачив значення цих подій. Дозвольте мені, не використовуючи комп’ютера, застосувати в умі грубу апроксимацію Селдонових рівнянь і припустити, що прониклива мер, здатна запідозрити, що Друга Фундація існує, воліє не мати поруч недисципліновану особу, яка кричатиме про це на всю Галактику й тим самим попередить Другу Фундацію про небезпеку. Як я розумію, Бранно Бронзова вирішила, що для Термінуса буде безпечніше, якщо Тревіз опиниться за межами планети.
– Вона могла ув’язнити Тревіза чи тихо його вбити.
– Як вам добре відомо, ці рівняння ненадійні, якщо застосовувати їх до окремих осіб. Вони працюють лише з людськими масами. Тому поведінка індивіда непрогнозована, і можна припустити, що мер – гуманна людина, яка вважає ув’язнення, не кажучи вже про вбивство, немилосердним.
Якийсь час Гендібал не казав нічого. Це було красномовне мовчання, і він зберігав його достатньо довго, щоб у Першого Спікера зросла невпевненість у собі – але не настільки, щоб спровокувати захисний гнів.
Він розрахував час до секунди, а тоді сказав:
– Це моя інтерпретація. Я вважаю, що Тревіз зараз – вістря найбільшої загрози для Другої Фундації за всю її історію, загрози більшої, ніж навіть Мул!
4
Гендібал був задоволений. Ця заява спрацювала. Перший Спікер не очікував її і був заскочений зненацька. Відтепер перевага була на боці Гендібала. Якщо він і мав якісь сумніви, вони зникли з наступною фразою Шандесса:
– Ці слова якось пов’язані з вашим твердженням про те, що план Селдона не має сенсу?
Гендібал вирішив зробити ставку на повну впевненість, натиснувши з дидактизмом, що не дав би Першому Спікеру прийти до тями.
– Перший Спікере, – сказав він, – це догмат віри, ніби саме Прім Палвер відновив хід Плану після сильного відхилення Століття девіацій. Вивчіть Головний Випромінювач, і ви побачите, що девіації не зникали ще протягом двох десятиліть після смерті Палвера, а відтоді не виникало жодної нової девіації. Цю заслугу можна приписати наступним Першим Спікерам, але це дуже неправд…
– Неправдоподібно? Звичайно, ніхто з нас не був другим Палвером, але…
– Дозвольте продемонструвати, Перший Спікере. Застосовуючи математику психоісторії, я можу чітко продемонструвати, що шанси повного зникнення девіації від будь-яких можливих дій Другої Фундації мікроскопічно малі. Можете не дозволяти мені цього, якщо вам бракує часу чи бажання побачити цю демонстрацію, яка забере півгодини пильної уваги. Альтернатива: я можу скликати повне засідання Ради Спікерів і влаштувати її там. Але це означатиме для мене втрату часу й непотрібні суперечки.
– Так, а для мене – можливу втрату обличчя. Покажіть мені цю проблему зараз. Але одне попередження. – Перший Спікер зробив героїчне зусилля з відновлення своїх позицій. – Якщо те, що ви мені покажете, нікчемне, я вам цього не забуду.
– Якщо моя демонстрація виявиться нікчемною, – сказав Гендібал з недбалою гордістю, що перемогла співрозмовника, – я відразу ж подам у відставку.
Насправді на демонстрацію знадобилося значно більше часу, ніж півгодини, оскільки Перший Спікер прискіпувався до математичних розрахунків з майже варварською енергією.
Гендібал компенсував трохи цього часу завдяки тому, як уміло обходився з мікровипромінювачем. Цей пристрій – який міг голографічно відобразити будь-яку частину величезного Плану й не потребував ані стіни, ані консолі завбільшки зі стіл, – почали використовувати лише десятиліття тому, і Перший Спікер так і не навчився з ним вправлятися. Гендібал про це знав. І Перший Спікер знав про його знання.
Читать дальше