Эрнст Гофман - Володар бліх. Життєва філософія кота Мура

Фамагуста – місто на Східному узбережжі острова Кіпр.

Левенгук Антон ван (1632–1723) – голландський вчений біолог і оптик. З допомогою вдосконаленого ним мікроскопа відкрив невидимі для ока живі істоти і кров’яні тільця. Гофман дуже вільно змальовує цю історичну постать.

Сонячний мікроскоп Куффа – прилад на зразок проекційного ліхтаря, в якому використовувалося не полум’я свічки чи лампи, а сонячне світло, точніше, сфокусований сонячний промінь.

Гофман згадує сатиричну комедію «Любов до трьох апельсинів» італійця Карло Гоцці (1720–1806), свого улюбленого автора.

Бетман Фредеріка (1760–1815) – німецька співачка, з великим успіхом виконувала роль Аліни в опері «Аліна, королева Голконди» на берлінській сцені.

Мається на увазі підземна річка Стикс, через яку за грецькою міфологією мертвих перевозили в інший світ.

Армаділ, або броненосець – тварина, вкрита панциром з кістяних пластин, її батьківщина – Південна Америка.

Сваммердам Ян (1637–1680) – голландський природознавець, колега Левенгука.

Книгу природи ( лат.).

«Biblia naturae» – назва великого наукового твору Яна Сваммердама про життя комах.

В опері «Аліна, королева Голконди» А. М. Бретона головна героїня виходить заміж за французького генерала Сент-Пері.

Йдеться про оперу Моцарта «Викрадення із сералю».

Маріанна, Філіна, Міньйона, арфіст Ярно – персонажі роману Й. В. Гете «Літа науки Вільгельма Майстера».

Юнгер Йоганн Фрідріх (1759–1797) – німецький драматург.

Склад злочину (лат.).

Гра слів: «corpus» означає також «людина», «особа» ( лат. ).

Філон Александрійський (прибл. 25 р. до н. е. – 50 р. н. е.) – римський філософ-містик, вважається автором твору «Про розум комах».

Popapiуc Єронім (1485–1556) – італійський вчений церковник, написав працю «Дві книги про те, що тварини користуються розумом краще, ніж люди».

Чому нерозумні живі істоти краще користуються розумом, ніж люди ( лат. ).

Промови на захист мишей ( лат. ).

Ліпсіус Юстус (1547–1606) – нідерландський філософ, вважав, що тварини, як і люди, мають свідомість.

Лейбніц Готфрід Вільгельм (1646–1716) – видатний німецький вчений і філософ вважав, що тварини мають душу і пам’ять, хоч і не вірив у їх розум.

Маймонід Мойсей Бен Маймун (1135–1204) – єврейський філософ, не вірив у розум тварин, але вважав, що вони мають волю.

Перейра Гомес (бл. 1500 —?) – іспанський вчений. Гофман переказує його думку з твору «Антоніна Маргарита про безсмертя душі» (1554).

Цей годинникар на початку XIX ст. кілька разів намагався піднятися в повітря, але невдало.

Геній (франц.)

Ісаак Бен Гаррафад – цей єврейський священик жив у XII ст.

Тсільменая, тільземот – назви стародавніх халдейських талісманів.

Климент VII – Папа Римський у 1523–1534 pp.

Йдеться про героїню уславленого роману Й. В. Гете «Страждання молодого Вертера» Лотту – дочку пастора – добру і хазяйновиту дівчину, яка виховувала осиротілих братів і сестер.

Останньою стадією (лат.).

«Нічні оповідання» (Nachtstucke) – назва збірки новел Гофмана (1817).

Літератор-початківець ( франц. ).

Дуже відомий письменник ( франц. ).

Йдеться про трагедію Гете «Егмонд».

Мур помиляється, насправді йдеться про фрагмент з «Сентиментальної подорожі» Лоренса Стерна, який майстер Абрагам переказує дуже вільно, додаючи багато від себе.

Аталанта – персонаж з грецького міфу. Відзначалася красою і мала багато залицяльників. Але одружитися з нею міг би лише той, що переможе її у змаганні з бігу.

Орк – підземне царство.

«Версальських святах» (франц.).

«Fêtes de Versailles» – «Версальські свята» – назва книги про те, як відбувалися двірські свята за часів Людовика XIV (1664).

Муцій, римський юнак, потрапивши в полон, спалив праву руку на жертовнику, щоб довести ворогам свою зневагу до болю і смерті. Відтоді його називали Сцевола (лівша) і це прізвисько стало прозивним – синонімом мужності й героїчної витримки.