Генрик Сенкевич: Вогнем і мечем

Чарнецький Стефан(1599–1665) – походив зі шляхти середнього достатку, один із 10 синів Кшиштофа Чарнецького. У війську з юних літ, учасник козацьких воєн; у 1649 році після поразки польських військ під Жовтими Водами потрапив до турецької неволі. Повернувшись із неї у чині полковника, далі воював на Україні, де прославився своєю жорстокістю. Поволі підіймався на все вищі посади: після поразки під Батогом став коронним обозним, а незадовго до шведської навали – київським каштеляном. Був тісно пов’язаний із королівським двором, відзначився під час шведської кампанії. Захищав оточений Краків, після капітуляції зайняв вимушено нейтральну позицію. Помер 16 лютого 1665 року в Сокілці під Львовом, повертаючись зі східного фронту, внаслідок отриманих ран, після тяжкої хвороби. У Трилогії вперше його зустрічаємо у 1-му томі «Вогнем і мечем» під Жовтими Водами (під час зображення смерті Стефана Потоцького і в короткій розмові зі Скшетуським). Значну роль відіграв в історичній лінії «Потопу».

Ян Казимир Ваза(1609–1672) – король Польщі у 1648–1668 роках. Походив зі шведської династії Вазів. Син короля Зигмунта ІІІ і його другої дружини Констанції. У молодості був учасником військових походів: проти Швеції (1629), Московії та Туреччини. Брав також участь у Тридцятилітній війні. Два роки провів в Італії у монастирі єзуїтів, але покинув цей орден. У 1646 році отримав звання кардинала, а в листопаді 1647 року відрікся від нього і після смерті брата був обраний польським королем (у 1648 році). Одружився з Марією Людвікою, вдовою Владислава IV. Після невдалих спроб мирних переговорів з Хмельницьким і низки поступок з перемінним успіхом вів військові дії (Зборівський мир, перемога під Берестечком). Це, однак, не придушило козацького повстання: Україна уклала союз із Москвою, що викликало подальші війни Речі Посполитої з Росією. До того ж до ослабленої Речі Посполитої вдерлася шведська армія.

Таким чином, панування Яна Казимира обернулося низкою болісних поразок для країни. У 1668 році Ян Казимир зрікся престолу і виїхав до Франції, де отримав абатство Сен-Жермен. Помер після тяжкої хвороби 16 грудня 1672 року.

Ян Казимир присутній у всіх частинах Трилогії, однак тільки у «Потопі» він стає виразно індивідуалізованим персонажем. У «Вогнем і мечем» письменник зобразив короля на початку панування, напередодні коронації, тобто іще в непевній ситуації, підпорядкованого планам канцлера Оссолінського і мирної «фракції», до того ж у тіні князя Вишневецького, а в «Панові Володийовському» в момент відречення від престолу. Однак скрізь він втілює концепцію доброго володаря, який мудро керував Річчю Посполитою у часи випробувань.

Ростислав Радишевський

Франк Сисин. Вправи з політичної коректності // Критика. – 1999. – № 9 (23). – С. 28.

Шевчук Ю. «Вогнем і мечем» як чинник української культури // Критика. – 1999. – № 9 (23). – С. 26.

Польско-русские отношения XVII в. в современной польской призме (По поводу повести Г. Сенкевича «Огнем и мечем») // Антонович В. Моя сповідь. Вибрані історичні та публіцистичні твори. – К., 1995. – С.106–135.

Див.: А[нтонович] Д[митро]. Вступ //Антонович В. Про козацькі часи на Україні – К.: Дніпро, 1991. – С. 7.

Дмитро Дорошенко цит. за Слабошпицьким: М. Антонович повертається //Антонович В. Про козацькі часи на Україні. – С. 223.

H. Sienkiewicz Dzieła. Wydanie zbiorowe pod redakcją J. Krzyżanowskiego. Warszawa, 1949–1955. – Т. I. – S. 13. Цит. за: J. Krzyżanowski Twórczość Henryka Sienkiewicza. – Warszawa: PIW, 1976. – S. 47.

J. Krzyżanowski Twórczość Henryka Sienkiewicza. – Warszawa: PIW, 1976. – S.111–112.

У даному перекладі – Олена. ( Прим. ред.)

номінально (лат.).

тривогу, сигнал до бою (лат.).

допомога (лат.).

заздрість (лат.).

повторюю (лат.).

розумію (лат.).

на місці (лат.).

Хай живуть (лат.).

Хай живе (лат.).

Чотири статті польового суду: зґвалтування, підпал, розбій і напад збройною силою на чужий дім (лат.).

збройною силою (лат.).

Не знаю (лат.).

змія (лат.).

готується (лат.).

Серця (лат.).

воїнські настанови (лат.).