Луїза Мей Олкотт - Хлопчики Джо

– Ось одне – коротке й люб’язне повідомлення.

Дорога пані Баер, я хочу висловити Вам мою думку про Ваші твори. Я прочитав всі Ваші книжки багато разів і вважаю їх чудовими. Будь ласка, пишіть далі.

– Ось такі послання мені подобаються! Біллі – розсудлива людина й прекрасний критик, яких варто мати. Адже він прочитав мої книжки багато разів, перш ніж висловити свою думку. Й не вимагає відповіді, тож напиши йому привітання й вислови мою подяку.

– Ось лист від якоїсь англійської леді, в якої семеро дочок. Вона хоче більше дізнатися про твої погляди на освіту. А також отримати від тебе пораду, чим вони повинні зайнятися, коли виростуть. Старшій з них дванадцять. Не дивно, що мати вже зараз так стурбована вибором професії для них, – засміявся Роб.

– Я спробую відповісти їй. Але в мене немає дочок, і з цієї причини моя думка не надто цінна. Радше вона її неприємно здивує, оскільки я пораджу їй дозволити їм бігати, гратися й рости фізично міцними й здоровими, перш ніж вона заговорить з ними про їхні майбутні професії. Їхні схильності скоро проявляться, якщо тільки дівчаткам дати спокій і не намагатися ліпити всіх за одним зразком.

– А ось лист від молодого чоловіка, який хоче дізнатися, якою має бути дівчина, з якою йому слід одружитися, і чи немає серед твоїх знайомих такої, як ті, що описані у твоїх книжках.

– Відправ йому адресу Нен. Цікаво все-таки, яку відповідь він отримає, – запропонував Тедді, потай вирішивши зробити це сам, якщо тільки вдасться.

– А це послання від молодої леді, яка хоче, щоб ти взяла на виховання її маленьку дочку, а їй самій позичила грошей, щоб вона могла упродовж кількох років вчитися живопису за кордоном. Візьми, мабуть, цю дитину, мамо, й спробуй свої сили у вихованні дівчаток.

– Ні, дякую, я маю намір зберегти свою спеціалізацію. Що це за лист, весь замазаний чорнилом? У ньому, мабуть, щось жахливе, судячи з плями, – запитала пані Джо, яка намагалася скрасити час, присвячений перегляду кореспонденції, спробами вгадати зміст листа за його зовнішніми ознаками. У конверті був вірш від якогось божевільного шанувальника – якщо судити з незв’язності його думок.

Присвячується Дж. Б.

Поки хлопчики з реготом читали вголос цей потік свідомості, вбраний у слова, їхня мати прочитала кілька листів від недавно започаткованих журналів, які з найбільшою щедрістю пропонували їй редагувати їх безкоштовно, а також один довгий лист від юної дівчини, яка була невтішна, бо її улюблений герой помер («чи не погодиться дорога пані Баер переписати книжку й зробити кінець хорошим?»).

Інший лист написав обурений хлопчик, якому було відмовлено в автографі, тож він похмуро пророкував їй фінансовий крах і втрату популярності, якщо вона негайно не виправить свою помилку. І ще один – від священника, який бажав знати, до якої християнської церкви вона належить. І ще один – від нерішучої дівчини, яка запитувала, за кого з двох закоханих у неї молодих людей їй слід вийти заміж.

Гадаю, цих прикладів достатньо, щоб показати, хто і навіщо пред’являв свої права на час і без того надзвичайно зайнятої жінки, й водночас змусити моїх читачів вибачити пані Джо за те, що вона не відповідала акуратно всім підряд.

– З листами покінчено. Тепер я витру пил, а відтак займуся писаниною, бо зовсім відстала від графіка, а новий номер журналу з черговою главою повинен вийти вчасно, попри все. Прошу тебе, Мері, не пускай до мене нікого. Я не прийму навіть саму королеву Вікторію, якщо вона завітає сьогодні в гості, – і пані Баер відкинула свою серветку, немов кидаючи виклик усьому людству.

– Сподіваюся, що день виявиться вдалим для тебе, дорога, – відгукнувся професор Баер, який весь цей час займався читанням власної вельми об’ємної кореспонденції. – Я пообідаю в коледжі з професором Плоком. Він приїжджає до нас сьогодні. Jünglings можуть перекусити на Парнасі. Тож у тебе буде спокійний день, – і, розправивши зморщечки турбот на її лобі прощальним поцілунком, цей гідний чоловік пішов, з кишенями, набитими брошурами, тримаючи стару парасольку в одній руці й мішечок каменів для майбутньої лекції з геології – в другій.