Том Уэйнрайт - Наркономіка. Як працює економіка картелів

Довгі роки легалізацію підтримували в основному тільки аматори куріння травки, які пояснювали, що марихуана безпечніша за дуже багато інших дозволених речовин. Це була щира правда, але громадськість це не переконало, бо більшість слушно вважає, що в світі й без марихуани досить небезпечних розваг (і ще небезпечніших важких наркотиків). Утім віднедавна їхня позиція істотно змінилася. Тепер у рамках легалізації йдеться не про те, що наркотики безпечні, бо вони насправді небезпечні, а про те, що узаконення дозволить їх контролювати й відібрати в мафії.

Яким же може бути регульований законом наркоринок? Перший приклад ми бачимо в Колорадо. Наркотики тестують на безпечність і міцність, зрозуміло маркують, пакують, передбачаючи захист від дітей, і продають в обмеженій кількості особам, старшим за 21 рік. Штат одержує нове джерело доходів від оподаткування й ліцензування – за перший рік Колорадо одержав 76 млн доларів – і заощаджує гроші, бо зменшується кількість арештів. Кількість людей, яких у штаті щороку звинувачували у зберіганні марихуани, зменшилася з 30 000 до легалізації до 2 000 тепер (звичайно, надалі звинувачення висуватимуть за зберігання надмірної кількості наркотику або відсутність ліцензії, а також неповнолітнім). Організованій злочинності відібрали за рік продажів на понад 700 млн доларів і передали легальним підприємцям. Поки що рано робити висновки про вплив заходів на споживання, бо багато товару купують приїжджі. Утім схоже, що легалізація не заполонила штат марихуаною. Майже половина штатів у США легалізувала марихуану в тій чи іншій формі – здебільшого в широко трактованих «медичних» цілях, – і обсяг споживання не вельми змінився з 1990-х років.

Такі умовно позитивні результати заохотили інших. Відколи в Колорадо почались експерименти, ще три штати протягом року приєдналися до клубу легальної рекреаційної марихуани. У 2014 році Уругвай став першою країною у світі, яка легалізувала марихуану. У 2015 році Ямайка оголосила про легалізацію канабісу для медичних і релігійних потреб, а також про його декриміналізацію для всіх інших. Той факт, що революція почалася в США, не завадив федеральному уряду критикувати інші країни за потурання.

– Закон Ямайки – це, звичайно, її справа і суверенне рішення, – сказав Вільям Браунфілд, помічник держсекретаря США у справі боротьби з наркотиками, який має вкрай незручне завдання: обстоювати заборону за кордоном, ігноруючи це питання вдома.

Порівняно з провалами антинаркотичної політики, описаними вище, легалізація марихуани, схоже, є певним успіхом. А як щодо важких наркотиків? На сьогодні єдиною країною, яка спробувала легалізувати інші рекреаційні наркотики, є Нова Зеландія. Через відчутну нестачу традиційних важких наркотиків країна стала світовим лідером з виробництва синтетичного дурману. Заборона психотропів у Новій Зеландії й деінде не була ефективною: у відповідь на заборону тут-таки з’являвся майже ідентичний замінник. У випадку синтетичних наркотиків заборони стали не тільки неефективними, але й небезпечними. На заміну відносно безпечному МДМА або екстазі, якщо їх споживати в невеликих кількостях, прийшли шкідливіші альтернативи. Сьогодні багато людей, які помирають від екстазі, насправді приймають ПМА, близький, але небезпечніший дериватив. Заборонивши МДМА, уряди прогнали маленького й відносно нешкідливого тарганця, а натомість прийшли десятки смертоносних тарганищ. Дозвіл обмеженої кількості малоризикових та офіційно тестованих хімічних емпатогенів і психостимуляторів, який могла б видати Нова Зеландія, був би безпечнішим, ніж нинішні спроби заборонити все, фактично не забороняючи нічого.

Коли йдеться навіть про найбільш небезпечні наркотики, легалізація виявляється ефективнішою. Справа легального контролю наркотиків і перекриття шляху до них гангстерам мотивується саме тим, що вони шкідливі, а не тим, буцім вони безпечні. Розгляньмо героїн. Хоча вони й не полюбляють про це говорити, кілька країн Європи, у тому числі Швейцарія, Нідерланди та Велика Британія, вже з обмеженнями його легалізували. Як і в Колорадо, за їхніми програмами наркотик будь-кому не продають. Натомість спеціалізованим лікарям дозволено виписувати безкоштовний героїн наркозалежним. Ідея полягає в тому, що завдяки керованому і раціональному вживанню вони поступово зіскочать із нього. Швейцарська програма в цьому плані найкраща: у лікарів на обліку 3 000 завзятих наркоманів, що становлять 10—15 % споживачів, на яких припадає до 60 % продукту в країні. Даючи їм безкоштовний героїн під належним наглядом, уряд скоротив кількість скоєних ними крадіжок на 90 %.