Том Уэйнрайт - Наркономіка. Як працює економіка картелів

Досить наочно. А якщо ринок насправді не такий? Зазвичай ми уявляємо мережу наркоторгівлі, наче якесь перевернуте генеалогічне дерево зі жменею потужних імпортерів нагорі, а дальші розгалуження ведуть до величезної армії слухняної піхоти внизу. Проте наркомережа має інакший вигляд. У дослідженні, виконаному на замовлення Гоум-офісу Великої Британії, опитано 51 засудженого наркодилера 95. На підставі цієї інформації автори дослідження накреслили схему мережі наркобізнесу в країні. Виявилося, що схема нагадує не піраміду, а радше пісковий годинник. Нагорі – великі спеціалізовані імпортери, котрі завозять чималі партії наркотиків: 100 кг і більше кокаїну та героїну, 100 тисяч пігулок екстазі, багато тонн канабісу. Далі меншими партіями вони перепродують ці наркотики гуртовикам, які спеціалізуються на одному наркотику. Цікавий наступний крок: далі, пишуть автори, гуртовики продають товар посереднику, якого охрестили «різнотоварним наркоброкером». На відміну від вищих рівнів ланцюжка, де зосереджуються на одному наркотику, цей народ працює з усім асортиментом – від сильнодійних до слабких – і в довільних масштабах. Дослідники встановили, що такий типовий брокер щокілька тижнів розміщує замовлення на пару кілограмів героїну й ще пару – кокаїну, 30 кг канабісу, 10 кг амфетаміну та близько 20 тисяч пігулок екстазі. Невеликими партіями він продає цей товар пушерам. Таким чином, брокер середнього рівня, перебуваючи в самому центрі мережі наркотрафіку, працює на ринку як клірингова палата. Автори пишуть, що це «передатний механізм» у наркобізнесі.

Якби синьйор Пуччі жив сьогодні й зв’язався б із наркобізнесом, йому слід було б одружити доньку з «різнотоварним наркоброкером». Перебуваючи в центрі мережі, ці посередники мають найкращі зв’язки в бізнесі. Ба більше, як передатний механізм між гуртовиками і ритейлерами, вони мають високу «центральність посередництва». Висновки звіту для Гоум-офісу узгоджуються з аналогічними роботами про ціноутворення в наркобізнесі. Корпорація RAND виявила, що найбільший стрибок цін на кокаїн у США відбувається при трансферах від центральних дилерів до ритейлерів: від 19 500 доларів за кілограм до 78 000 доларів 96. Якщо поліція вирішить зосередити свої зусилля в одному місці, то їй слід не за дрібною рибкою по вулицях ганяти і не шукати велику рибу, що сидить на імпорті, а бити в центр, де в дилерів найліпші зв’язки і де заробляються грубі гроші.

Інетрнет усе це ускладнює і зводить нанівець різні заходи поліції, скеровані на руйнування кримінальних мереж. Номенклатура таких сайтів, як «Шовковий шлях», ставить їх на один щабель із «різнотоварними наркоброкерами». На цих сайтах і покупці, і дилери можуть знайти майже будь-який відомий їм наркотик і придбати його в чималій кількості. І це проблема для поліції, бо природа онлайнової торгівлі не передбачає наявності єдиного центрального «вузла»: тисячі продавців і покупців взаємодіють на відкритому ринку, і якщо збанкрутують один або десяток дилерів, це ніяк не позначиться на ланцюгові постачання. Навіть якщо весь конкретний ринок вийде в офлайн, як це було з Silk Road і Evolution , з’являться нові на заміну.

Чи можна цьому зарадити? Можна. American Journal of Sociology опублікував дослідження про справи, досить далекі від світу наркобізнесу. Група американських вчених вдалася до незвичної царини: побудувала схему любовних стосунків між старшокласниками 97. Учені поклали в основу раніше дослідження, проведене в неназваній середній школі Середнього Заходу – у селищі, що лежить за годину їзди на автівці до найближчого великого міста і де, за словами опитаних підлітків, «абсолютно нічого робити». Загалом удома опитано 832 з 1000 учнів школи, які слухали питання на магнітофоні й друкували відповідь на комп’ютері. Молодим людям давали список школярів і пропонували позначити тих, із ким за останні півтора року в них були «особливі романтичні стосунки» або «просто сексуальні контакти». З усіх опитаних 573 респонденти підтвердили, що в них дійсно були такі стосунки з іншими учнями.

Озброївшись цими даними, автори накреслили картосхему сексуальних стосунків у цій школі, погрупувавши учнів у низку ланцюжків (див. рис. 8.2). У 63 пар один з останніх партнерів перебував у стосунках ще з кимось. Кілька учнів увіходили до міні-груп лише з трьох осіб. Дослідники несподівано виявили густу мережу, що обіймала понад половину учнів школи. Тобто половина учнів пов’язувалась один з одним через своїх партнерів, партнерів їхніх партнерів і так далі.