Том Уэйнрайт - Наркономіка. Як працює економіка картелів

Здесь есть возможность читать онлайн «Том Уэйнрайт - Наркономіка. Як працює економіка картелів» весь текст электронной книги совершенно бесплатно (целиком полную версию без сокращений). В некоторых случаях можно слушать аудио, скачать через торрент в формате fb2 и присутствует краткое содержание. Год выпуска: 2019, Издательство: ООО «ЛитРес», www.litres.ru, Жанр: economics, nonf_all, на украинском языке. Описание произведения, (предисловие) а так же отзывы посетителей доступны на портале библиотеки ЛибКат.

Наркономіка. Як працює економіка картелів: краткое содержание, описание и аннотация

Предлагаем к чтению аннотацию, описание, краткое содержание или предисловие (зависит от того, что написал сам автор книги «Наркономіка. Як працює економіка картелів»). Если вы не нашли необходимую информацию о книге — напишите в комментариях, мы постараемся отыскать её.

Щорічно наркокартелі отримують $300 млрд прибутку та мають 250 млн «клієнтів» у всьому світі. Ця нелегальна індустрія не поступається найбагатшим корпораціям. Важко уявити, але картелі користуються тими самими інструментами, що й різноманітні компанії з продажу техніки чи модних речей. І роблять це досить успішно.

Наркономіка. Як працює економіка картелів — читать онлайн бесплатно полную книгу (весь текст) целиком

Ниже представлен текст книги, разбитый по страницам. Система сохранения места последней прочитанной страницы, позволяет с удобством читать онлайн бесплатно книгу «Наркономіка. Як працює економіка картелів», без необходимости каждый раз заново искать на чём Вы остановились. Поставьте закладку, и сможете в любой момент перейти на страницу, на которой закончили чтение.

Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

Це величне довкілля ніби й не пасує до штаб-квартири елітної нової цільової групи, яка очолила перебудову занепалих в’язниць країни. Гламурний штаб, де зараз навчаються нові в’язничники, відображає пріоритети, що їх уряд визначив пенітенціарній системі, яка стала слабкою ланкою в боротьбі з організованою злочинністю. Заснована Робертом Сантаною, політологом і колишнім ректором університету Санто-Домінґо, нова в’язнична агенція радикально підходить до управління правопорушниками. На відміну від того, як в’язниці за старого режиму робили якомога жахливішими, щоб відлякувати людей від злочинів, Сантана каже, що бачить свої в’язниці як «школи», а в’язничників – «вихователями».

Під час екскурсії навчальним центром Сантана і його команда показують мені, як старі банкетні зали Трухільйо перетворили на бібліотеки і класи для навчання наступного покоління домініканських в’язничників. На вулиці мені демонструють, як собаки-нюхачі знаходять наркотики (я раз по раз ховаю пакетик під одним із п’ятьох перевернутих відер, і собаки щоразу непомильно підходять до потрібного відра). Ми обходимо комплекс, а Сантана, лектор-ентузіаст, який трактує високий рівень злочинності в країні як цікаву для розв’язання економічну проблему, а не моральну загрозу, постійно коментує зміни, які він здійснив, відколи йому дозволили використовувати в’язниці як академічні лабораторії. Усі знали, що стара система була поганою, з високими показниками самогубств, вбивств і рецидивів. За його словами, проблема в тому, що жодна інша країна не змогла вирішити цю проблему.

– Питання було: де знайти приклад гарної системи? Ми шукали скрізь і не знайшли відповіді.

Хоча в деяких країнах, як-от у Норвегії, експериментували з радикальною орієнтацією на реабілітацію за допомогою в’язничного режиму, жодній із них не доводилось мати справу зі злочинністю в таких масштабах, як у Домініканській Республіці.

Відповідь полягала в тому, щоб спроектувати нову систему знизу вгору, використовуючи досвід криміналістів з усього світу. 17 нових «зразкових» в’язниць – це сьогодні трохи менше ніж половина загальної кількості в’язниць країни, 19 старих і відділення для неповнолітніх досі перебувають під управлінням старої в’язничної адміністрації. Щоб подивитися, чим нова система відрізняється від старої, я їду до в’язниці Нахайо, тюрми для жінок у Сан-Крістобалі, на захід від Санто-Домінґо. Коли ви проходите крізь парадні двері, відразу помічаєте, що в’язниця не схожа на більшість таких у Латинській Америці. На великій дошці біля входу відтворена Загальна декларація прав людини ООН, яку зазвичай ігнорують у більшості пенітенціарних установ континенту. На стінах коридору висять твори ув’язнених, а на рецепції – нагороди за перемогу на конкурсах співу, танців і доміно, які проводилися разом з іншими місцевими в’язницями. У тихій кімнаті збоку ув’язнена розмовляє зі своєю сім’єю і безкоштовним адвокатом.

Затишне оформлення – це ще не все. Кожна деталь нового режиму розроблена таким чином, щоб зменшити стимули для охочих до рецидиву, а це підриває здатність картелів вербувати. Починається з рішення про те, до якої в’язниці вирядити новозасудженого. У багатьох країнах Латинської Америки діє неофіційна система, за якою в’язниці розподіляються між певними бандами, щоб мінімізувати ризик протиборства. Членів певної банди везуть до однієї в’язниці, а членів конкурентної банди – до іншої. Така сегрегація може допомогти зберегти мир, але вона також зміцнює організаційні можливості банд. У Сальвадорі Старий Лін може керувати в’язницею як своєю маєтністю, бо її зарезервовано виключно для членів «Банди 18-ї вулиці». Рейд на в’язницю в Акапулько (Мексика) кілька років тому виявив, що ув’язненим вдалося «пронести» сто бойових півнів, двох павичів і провести 19 повій. В іншій мексиканській тюрмі ув’язнені розкошували в камері, в якій були кондиціонер, холодильник і DVD-плеєр. Дозвіл бандам управляти в’язницями в такий спосіб обіцяє начальникам в’язниць спокійне життя, що водночас зміцнює злочинців. Якщо в’язень, який приходить до в’язниці Старого Ліна, – не член «Банди 18-ї вулиці», то в ній неодмінно таким стане.

На відміну від цього, у нових в’язницях Домініканської Республіки вони не віддаються конкретним бандам. Натомість кожна зразкова тюрма має зону максимальної безпеки на своєму терені, де подалі від інших тримають ватажків, не даючи їм верховодити. Перше, що ми робимо, коли заходимо до в’язниці Нахайо, – віддаємо мобільники; це ще один захід, покликаний обмежити здатність банд організовуватися. У домініканських в’язницях нікому не дозволено телефонувати, включно з охоронцями, що зменшує шанси потай їх пронести.

Читать дальше
Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

Похожие книги на «Наркономіка. Як працює економіка картелів»

Представляем Вашему вниманию похожие книги на «Наркономіка. Як працює економіка картелів» списком для выбора. Мы отобрали схожую по названию и смыслу литературу в надежде предоставить читателям больше вариантов отыскать новые, интересные, ещё непрочитанные произведения.


Отзывы о книге «Наркономіка. Як працює економіка картелів»

Обсуждение, отзывы о книге «Наркономіка. Як працює економіка картелів» и просто собственные мнения читателей. Оставьте ваши комментарии, напишите, что Вы думаете о произведении, его смысле или главных героях. Укажите что конкретно понравилось, а что нет, и почему Вы так считаете.

x