Томаш Седлачек - Економіка добра і зла. Слідами людських пошуків - від Гільгамеша до фінансової кризи

У моїй Адміністрації Президента Томаш Седлачек належав до покоління молодих співробітників, від яких я очікував нового, необтяженого чотирма десятиріччями тоталітарного комуністичного режиму погляду на проблеми сучасного світу. Мені здається, що мої очікування справдилися, і вірю, що ви теж оціните цю книгу.

У першому виданні цієї книги я написав дуже коротку подяку. Це була не надто хороша ідея, тому цього разу я буду більш багатослівним. Цю книгу я писав багато років, на основі незліченної кількості розмов, лекцій і книг, прочитаних безсонними ночами.

Цією книгою я завдячую своїм чудовим учителям, професорові Мілану Сойці (який був науковим керівником моєї роботи) та Г. Е. Мілану «Майку» Місковському (який багато років тому захопив мене цією ідеєю). Цю книгу я присвячую їхній пам’яті. Нікого з них уже немає серед нас.

Великої подяки заслуговує мій чудовий професор Любомир Млчох, мені випала велика честь працювати асистентом на його лекціях з бізнесетики. Велика подяка належить також професорові Карелу Коубі, професорові Мілану Мейстршіку та професорові Мілану Жаку за їхні настанови. Дякую слухачам курсу економічної філософії 2010 року за їхні коментарі та ідеї.

Я б також хотів подякувати професорці Кетрін Ленглоу (Catherine Langlois) та Стенлі Ноллену (Stanley Nollen) з Джорджтаунського університету за те, що мене навчили, як писати, а також професору Говарду Г’юсоку (Howard Husock) з Гарвардського університету. Я б хотів висловити безмежну подяку Єльському університету за пропозицію надати щедру стипендію, під час якої я написав більшу частину цієї книги. Дякую стипендійній програмі Yale World Fellows та всім з Betts House.

Величезна подяка чудовому Джеррі Руту (Jerry Root), що покликав мене в свій підвал, де я провів півтора місяці в абсолютному спокої, пишучи цю книгу, а також за люльку й тютюн. Дякую Девіду Свіну (David Sween), завдяки якому все це могло відбутися, і Джеймсові Гельману (James Halteman) за всі книги. Дякую Душану Драбіну за підтримку в кризові моменти.

Є багато філософів, економістів і мислителів, яким би я хотів подякувати: професор Ян Швейнар, професор Томаш Галік, професор Ян Сокол, професор Еразім Когак, професор Мілан Маховец, професор Зденєк Нойбауер, Давід Бартонь, Мірек Замечнік та мій молодший брат, чудовий мислитель Лукаш. Прийміть мої подяку та визнання. Я ніколи не стомлюся дякувати своїй родині, передусім татові й мамі.

І найбільша подяка за цілком конкретну роботу над цією книгою належить команді, яка долучилася до підготовки англійської та чеської версій. Томашу Брандейсові за ідеї, віру та відданість; Їржі Надобові за редактуру й менеджмент; Б’єтці Сочувковій за терпеливість і стійкість; Мілану Старому за ілюстрації, креативність та люб’язність; Дуґу Арелансу (Doug Arellanes) за старанний переклад англійської версії та Джефрі Остерроту (Jeffrey Osterroth) за детальну коректуру.

Два надзвичайні мозки допомогли мені написати та відредагувати частину цієї книги: Мартін Поспішіл та Лукаш Тот, мої хороші колеги. У мене не вистачає слів належним чином подякувати їм за чудові думки, запальні дискусії та дослідження, а також за їхню копітку роботу над окремими розділами, співавторами яких вони стали. Також я б хотів подякувати моїм колегам з АТ «CSOB» за креативну робочу атмосферу й підтримку.

Моя дружина Маркета була зі мною в найтяжчі хвилини. Дякую також за твої усмішки й ідеї (Маркета — соціолог, тому лишень уявіть собі наші дискусії за вечерею). Насправді ця книга — це її заслуга.

А найбільшу подяку посилаю тому, справжнього імені якого я не знаю.

Реальність зіткано з історій, а не з матерії.

\ Зденєк Нойбауер

Не існує думки, якою б старою чи абсурдною вона не була,

Яка б не розширила наші знання.

Усе згодиться...

\ Пауль Фейєрабенд

Споконвіку людина намагалася пізнати світ навколо себе. У цьому їй допомагали історії, які пояснювали, як влаштовано реальність. З погляду сучасності, таке бачення світу видається смішним — як і кільком поколінням після нас видаватиметься смішним наше. Втім, таємнича сила історій, у які вірять люди, — безмежна.

Однією з таких є історія економіки, яка сягає корінням ще стародавніх часів. Близько 400 р. до н. е. Ксенофонт написав, що «навіть якщо в людини немає свого господарства, вона щось таки знає про економіку» [1] Ксенофонт. Домострой, розділ 2.12 / пер. з чес. Xenofon, Оєсопотісш, 2.12. Під економікою мається на увазі «ведення господарства». Тут і надалі примітки автора. . Колись економіка була наукою про управління домогосподарством [2] Від давньогр. слова ойкономія: від оікос, (ойкос — «дім», «домогосподарство») та v6p.oc, (но-мос — «закон»). , згодом стала підгалуззю релігійних, теологічних, етичних та філософських дисциплін. А потім почала поступово змінюватися. Часом навіть може здаватися, що вона розгубила всі свої кольори й перейшла в технократичний світ, де панує чорне і біле. Та насправді історія економіки — набагато різноманітніша.