Томаш Седлачек - Економіка добра і зла. Слідами людських пошуків - від Гільгамеша до фінансової кризи

Зважаючи на нинішні умови в Україні, варто наголосити, що насамперед потрібно проводити реформи, що суттєво сприятимуть економічному зростанню. Україна так мало використовує свій потенціал, що швидкий і сталий розвиток не тільки можливий, а й неминучий. З цього погляду реформа правоохоронних органів, захист майнових прав, лібералізація земельного ринку, приватизація, дерегуляція та інші структурні й інституційні реформи є необхідними передумовами для досягнення цієї мети. Без швидкого і сталого зростання не вдасться підвищити вкрай низькі рівень та якість життя мільйонів українців.

Ще одне суперечливе твердження пов’язане з питанням ринкової неефективності та справжніми причинами проблем на кшталт глобальної фінансової кризи, боргової кризи тощо. Ці проблеми дуже складні, і важливим елементом справжньої причини їх виникнення є не ринкова неефективність, а неспроможність держави.

Ще однією темою для дискусії є необхідність збільшити підтримку бідних держав з боку багатих, за що палко виступає Томаш Седлачек. Майже всі погодяться, що бідність і нерівність доходів — це проблема, однак питання у тому, як цю проблему розв’язати. Сучасну систему міжнародної допомоги критикують чимало відомих і впливових діячів, а деякі критики (до прикладу, Дамбіса Мойо у своїй книжці «Мертва допомога» (Dead Aid)) стверджують, що нинішня система неефективна.

Книжка Томаша Седлачека спонукає до роздумів. Щиро раджу прочитати її всім, хто цікавиться не лише економічними, а й ширшими суспільними проблемами та викликами.

Іван Міклош, словацький політик і економіст, колишній віце-прем’єр і міністр фінансів Словаччини

Я отримав можливість прочитати книгу Томаша Седлачека ще до її видання — й одразу ж зрозумів, що йдеться про неординарний погляд на наукову дисципліну, яку — за панівним стереотипним переконанням більшості — вважають сухою. Однак книга мене захопила, тому дуже вже кортіло дізнатися, чи зацікавить вона й інших читачів. І, на повне здивування автора й видавця, вона відразу ж викликала такий інтерес, що вже за кілька тижнів стала в Чеській Республіці бестселером, про який говорили й фахівці, і широкий загал читачів. За збігом обставин, на той час Томаш Седлачек був членом Національної економічної ради при чеському уряді. Ця інституція своєю поведінкою та орієнтацією на довгострокові цілі разюче контрастувала із розсвареним політичним бомондом, який зазвичай здатен думати щонайбільше про наступні вибори.

Замість самовпевнених і самоцентричних відповідей автор смиренно ставить основні запитання: що таке економіка, у чому полягає її значення, звідки походить ця нова релігія, як він її часто називає, які в неї можливості, обмеження та де проходять її кордони, якщо такі взагалі є. Чому ми настільки залежні від безперервного зростання, зростання і зростання, зростання, зростання, звідки взялися уявлення про прогрес і куди він нас веде, чому так багато економічних дебатів супроводжуються одержимістю і фанатизмом? Усі ці питання час від часу турбують кожну тямущу людину, проте лиш зрідка можна дочекатися відповідей на них від самих економістів.

Більшість наших політичних партій поводяться вузько матеріалістично, коли в своїх програмах ставлять на перше місце економіку та фінанси, і лише десь наприкінці, як доліпок чи пожертву для кількох божевільних, можна знайти культуру. Байдуже — праві це сили чи ліві — більшість з них цим самим, свідомо чи несвідомо, приймають та поширюють марксистську тезу про економічну базу й духовну надбудову.

Можливо, все це пов’язано з тим, що економіку як наукову дисципліну часто замінюють звичайнісінькою бухгалтерією. Але яка ж це бухгалтерія, якщо багато що з того, що співтворить наше життя, дуже складно підрахувати або й зовсім неможливо? Я от думаю, що б робив такий собі економіст-бухгалтер, якби отримав завдання оптимізувати роботу симфонічного оркестру. Спершу він би прибрав усі паузи з концерту Бетховена. Вони ж усе одно нікому не потрібні, тільки забирають час, а музикант оркестру не може отримувати зарплату за те, що не грає.

Пошуки автора цієї книги розвінчують стереотипи, намагаються вийти за межі вузької спеціалізації та зруйнувати кордони між науковими дисциплінами. Вилазки за кордони економіки та поєднання її з історією, філософією, психологією чи давніми міфами — це не лише симпатично й свіжо, а й просто необхідно для розуміння світу двадцять першого століття. Разом з цим книга написана легко й доступно, її зрозуміють і неспеціалісти, економіка в ній стає пригодницькою подорожжю та довгими пошуками, у кінці яких ми знайдемо не точну відповідь, а лиш наступні аргументи для глибших роздумів про світ та про роль людини в ньому.