Томаш Седлачек - Економіка добра і зла. Слідами людських пошуків - від Гільгамеша до фінансової кризи

Хай там як, ми досі не змогли розгадати таємницю власне матерії. Дію годинника розуміємо тільки до певної міри. Все одно ми не знаємо, як виглядає час. Тобто розуміємо лише механізм годинника, тільки ті його деталі, які самі й створили.

Ми використовуємо термін «наука» у вільному значенні. Поки що вважатимемо наукою все, що під нею розуміють у загальному контексті. До детальнішого розгляду «наукового» і «ненаукового» повернемося в другій частині книги.

З кн.: Feyerabend, P.K. Against Method. Outline of an Anarchistic Theory of Knowledge.

Jung. Vybor z dûa IV — Obraz clovéka a obraz Boha, 52.

Smith, Adam. 7üe 7üeory of Moral Sentiments. Liberty Funds, 1982.

Розділ «Історії»: пер. з чес. З кн.: George A. Akerlof and Robert J. Shiller. Animal Spirits.

З кн.: Campbell, Joseph. Myths to Live by. New York, Viking, 1972.

З кн.: Sallustius. On the Gods and the World.

Йдеться про вільний переклад автора цитати Джона Стюарта Мілля: «A person is not likely to be a good political economist, who is nothing else». З кн.: John Stuard Mill. Essays on Ethnics, Religion and Society. Vol 10 of Collected Works of John Stuart Mill, 306. Цитата з передмови. З кн.: Redman, D. Economics and the Philosophy of Science.

З кн.: Nelson, Economics as Religion, 38.

З кн.: Nelson. Economics as Religion, 132.

З кн.: Whitehead, Adventures of Ideas, 130.

З кн.: Keynes, John Maynard. Obecna teorie zamestnanosti, droku a penez. Praha: CSAV, 1963.

Термін «метаекономіка» вперше вживає Карл Менґер у 1934 р. у своїй статті «Law of Diminishing Returns. A Study in Meta-economics». «Коли він вперше використав термін «метаекономіка», у нього й на думці не було знову зараховувати етику до економіки. Він радше хотів економіку, а разом з нею й етику включити в когерентну логічну формулу, не намагаючись при цьому встановити між ними зв’язок» (З кн: Л. Беккіо. Unexplored Dimensions, С. 30).

З кн.: Schumacher. Small Is Beautiful, 36.

Ідеться про парафраз ключового запитання, яке ставить теолог Томаш Галік.

Поланьї М. Особистіші знання: На шляху до посткритичноїфілософії. — БГК ім. І.А. Бодуена Де Куртене, 1998. — 344 с. — (Корпус гуманітарних дисциплін).

З кн.: Feyerabend P.K. Against Method. Outline of an Anarchistic Theory of Knowledge.

З кн.: Vanek J. The Participatory Economy, 7.

У соціологів усе ще є ідеал класичного (рустикального) суспільства, а в психологів — ідеал гармонії цивілізованих і тваринних частин особистості. Проте їхні ідеали містяться в минулому, а щодо розвитку-прогресу вони досить часто висловлюються скептично. Серед усіх дисциплін, здається, лише в економістів є ідеал у майбутньому.

Найстаріші шумерські версії епосу датовані третьою династією Уру, тобто періодом 21502000 до Христа. Новіша аккадська версія датується переломом другого й першого тисячоліття до нашої ери. Стандартна аккадська версія, з якої зроблено й переклад, який ми використовуємо, датована приблизно 1300-1000 до Христа, її було знайдено в бібліотеці в Ніневії. Тож до кінця цього розділу під «Епосом про Гільгамеша» ми розуміємо його «стандартну» аккадійську версію на 11 табличках без частини про спуск Гільгамеша в підземний світ, яку прикріплено пізніше на дванадцятій глиняній табличці, проте разом з тим вона містить зустріч з Утнапіштімом в одинадцятій табличці та розмову з Іштар на шостій табличці. Якщо не вказано іншого, використовуємо переклад Михайла Москаленка (На ріках вавилонських: З найдавнішої літератури Шумеру, Вавілону, Палестини / упоряд. М.Н. Москаленко. — Київ: Дніпро, 1991. — С. 98-151). Дія відбувається на території сучасного Іраку.

Найстаріші писемні пам’ятки належать шумерам, писемні пам’ятки з інших культур (напр., індійські чи китайські) — молодші. Індійські Веди написано приблизно 1500 р. до Христа, так само й «Єгипетська книга мертвих». Найдавніші частини Старого Завіту були записані десь між VI і IX століттями до Христа, «Іліада» та «Одіссея» написані у VIII ст., тексти Платона та Аристотеля — у IV ст. Китайська класика (напр., Конфуцій) датується приблизно ІІІ ст. до Христа. Арабська література з’являється в VI ст. н. е.

Kratochvil. Mytus, filosofie a veda, 11.

Ferguson. The Ascent of Money, 28.

Так само навіть у (нашому) сучасному епосі (міфові, історії, казці) — у трилогії «Володар перснів» від Дж. Толкіна — гроші не відіграють жодної ролі. «Операції» відбуваються у формі подарунків, боїв, підступів, різних трюків чи крадіжок. Див. Bassham, Bronson (eds.), «Володар перснів і філософія».