Христофор Колумб - Щоденник першої подорожі

В той час, коли весь цей люд товпився біля гостей, з'явилася велика група індіанців на чолі з чоловіком вчорашньої індіанки. Цю жінку індіанці несли на плечах і прийшли вони, щоб подякувати християн за почесний прийом, наданий їй адміралом, і за отримані від нього дари.

Побувавши в селищі говорили адміралу, що з цими людьми по красі і чемності не можуть зрівнятися індіанці, що раніше зустрічалися. Але адмірал відзначає, що подібне твердження здається йому дивним, оскільки всі індіанці, які він бачив на інших островах, були відмінної поведінки. По красі ж, як вказують всі, що відвідали селище, з цими індіанцями — і тут мова йде і про чоловіків і жінок — ніхто не може зрівнятися. Вони біліше інших індіанців, а серед дівчат бачили двох таких, які так само білі, як іспанки. Кажучи про красу земель, які вони бачили, стверджували, всі, що навіть найкращі і прекрасні землі Кастилії не можуть витримати ніякого порівняння з цими землями. І, судячи з того, що адмірал вже бачив раніше і що перед його очима зараз, він цілком згоден з думкою тих, хто говорив, що землі, які зустрічалися раніше, не можуть зрівнятися з цією долиною. Навіть ниви Кордови порівняно з нею — ніби ніч перед світлом яскравого дня.

Усі землі в цій долині були оброблені, а посередині неї протікала велика і широка річка, водами якої можна було окропити всі поля. Плодами були схилені зелені дерева і пахли високі, квітучі трави, були широкі і гарні дороги, а повітря, як в квітні в Кастилії, і солов'ї та інші пташки співали так, як співають в цьому місяці в лісах Іспанії, і він каже, що тут все було найчарівнішим на світі. Ночами ніжно співали птиці і чутні були трелі цвіркунів і жаб.

Риболовля тут подібна іспанської. Мастичні дерева, алое і бавовняні поля зустрічалися всюди. Золото не було виявлено, так і не дивно, що за такий малий термін його не знайшли. Адмірал вирахував, скільки триває в цих місцях день і ніч. Від сходу до заходу сонця двадцять разів переставлялися розраховані на півгодини піщані годинник (ampolletas).

Втім, він говорить, що рахунок пісочними годинами може бути помилковим — або тому, що вони не перевертались вчасно, або внаслідок того, що пісок проходив швидше, ніж потрібно.

Адмірал зазначає: за квадранту він встановив, що знаходиться в 34 градусах [на північ від екваторіальної лінії (Лас Касас — «це неможливо»).

П'ятниця, 14 грудня.

Під вітром, що дує з суші, адмірал вийшов з бухти Консепсьона, але незабаром вітер стих: подібне він мав у цих морях щодня. Через деякий час подув вітер східний, і адмірал пішов до північно-північний схід.

Він наблизився до острова Тортуга і примітив мис, названий ним мисом Ноги (Punta Pierna) і розташований в дванадцять миль на схід-північний схід від західній частині острова. Звідси він побачив інший мис в тому ж напрямку, на відстані шістнадцяти миль, якому він дав ім'я мисом Списа (la Punta Lanzada), і звідти він побачив ще один мис, який назвав Гострим мисом (la Punta Aguda).

Від західного краю Тортуги до Гострого мису було сорок чотири милі, або одинадцять ліг, і берег весь час йшов на схід-північний схід. На шляху зустрічалися значні піщані пляжі. Тортуга — високий, але не гористий острів. Цей острів дуже красивий та населений точно так само густо, як Еспаньола. Землі скрізь на ньому оброблені і нагадують вони долини Кордови.

Бачачи, що встановився протилежний вітер і не можна продовжити плавання в напрямку острова Бенеке, адмірал вирішив повернутися в бухту Консепсьон, звідки він вийшов, але за день він дійшов лише до гирла річки, що впадає в море на відстані двох ліг від бухти, і ввійти в цей гирлі не зміг.

Субота, 15 грудня.

Адмірал знову вийшов з бухти Консепсьона, попрямувавши по своєму шляху, але як тільки він пройшов у відкрите море, сильно задуло зі сходу, і так як цей вітер був противним, він повернув назад до річки, в яку вчора він не зміг увійти. Але і на цей раз йому не вдалося стати на якір в її гирло, і він пішов до піщаному березі, розташованому в половині ліги під вітром — гарною якірній стоянці з надійним дном.

Кинувши якір, адмірал на човні відправився до річки і під йшов в морській рукав, у половині ліги від неї. Рукав цей виявився не пов'язаним з гирлом річки, і адмірал, вийшовши з нього, попрямував до річки, вступив до неї і виявив, що біля входу глибина гирла не перевищувала одного ліктя і що швидкість течії надзвичайно велика. Він попрямував вгору за течією річки, щоб дійти до селищ, які бачили позавчора люди, надіслані на берег. Адмірал наказав тягнути човен на вірьовці, і так вдалося пройти на відстань двох пострілів з ломбарди. Проте йти далі виявилося неможливим через сильну течію.