Вадим Гребенников - Американська криптологія. Історія спецзв'язку

Стосовно ж самого Вернама, то він продовжував займатися науково-дослідною роботою в компанії «AT&T». Учений удосконалив свою шифросистему, а також винайшов прилад для автоматичного шифрування написаного від руки тексту під час його передачі фототелеграфом. У 1929 році Вернама зі значним підвищенням перевели в одну з філій компанії «AT&T». Однак через чотири місяці в США вибухнула фінансова криза, і, оскільки Вернам ще не встиг заробити достатній виробничий стаж на новому місці, його незабаром звільнили. Він перейшов на роботу в іншу велику компанію, але різка зміна в його особистій долі, певно, подіяла на нього гнітюче. З кожним роком про Вернама було чути усе менше і менше, поки нарешті 7 лютого 1960 року людина, що автоматизувала процес шифрування, не вмерла практично в повному забутті.

У 1912 році у Держдепартаменті у якості шифрувальника почав працювати Герберт Ярдлі (1889—1958), один із видатних американських криптоаналітиків. На початку своєї кар'єри Ярдлі звернув увагу на слабкість шифрів, які використовувались американським урядом. Він був приголомшений, дізнавшись, що президент Вудро Вільсон користується кодом, який використовується впродовж більше 10 років. Так, коли Президенту США Вудро Вільсону було передане закодоване повідомлення з 500 слів від його радника Хауза, Ярдлі був уражений тим, що прочитав це повідомлення усього за кілька годин.

Досягнутий успіх ще більше підвищив інтерес Ярдлі до криптоаналізу, і він У травні 1916 року написав 100-сторінковий меморандум «Розкриття американських дипломатичних кодів», який передав своєму керівництву. Заглибившись у проблему можливого розкриття чергового коду, він першим поставив діагноз явищу, що з тих пір відомо серед американських криптоаналітиків як «симптом Ярдлі»: «Просинаючись, я відразу починаю про це думати. Засинаючи, я все одно продовжую думати про це».

6 квітня 1917 року американський Конгрес оголосив про вступ США у Першу світову війну проти Німеччини. А 28 квітня у складі Управління військової інформації «MID» (англ. Military Information Division) Генштабу Військового департаменту (англ. War Department General Staff) була створена кабельно-телеграфна секція (англ. Cable and Telegraph Section), яка отримало кодову назву «MI-8» (англ. Military Information, Section 8).

Для участі в бойових діях Першої світової війни на територію Франції було перекинуто морем експедиційне з'єднання американських військ під командуванням генерала Джона Першинга чисельністю більше 175 тисяч осіб. Ярдлі був направлений в Американський експедиційний корпус у якості офіцера-шифрувальника. Вже в перші місяці роботи Ярдлі на практиці продемонстрував свої видатні криптоаналітичні здібності. Участь у війні дала йому можливість переконати «батька» американської військової розвідки «MID» майора Ральфа ван Демана в необхідності створити спецпідрозділ для «злому» шифрів інших країн. Він домігся успіху не тільки тому, що американській армії були потрібні криптоаналітики, але й завдяки винятковому таланту переконувати людей у своїй правоті. В результаті у червні 1917 року Ярдлі у званні другого лейтенанта вже очолив «МІ-8».

Навчальний підрозділ «МІ-8», що займався підготовкою криптоаналітиків, очолив доктор Джон Менлі. 52-літній філолог, який був деканом факультету англійської мови в Чиказькому університеті, а також давнім і палким шанувальником криптоаналізу, Менлі став одним з кращих криптоаналітиків «МІ-8». Очолюваний ним підрозділ був розташований та проводив заняття з криптоаналізу у військовому коледжі армії США.

«МІ-8» читала дипломатичне шифролистування Аргентини, Бразилії, Німеччини, Іспанії, Коста-Рики, Куби, Мексики, Панами і Чилі. Служба американської цензури надсилала до «МІ-8» перехоплені шифровані листи. Більшість із них на перевірку виявлялася любовними посланнями, у яких застосовувалися дуже прості шифри. Хоча багато з них були настільки компрометуючими, що Ярдлі часто повторював: «Мене дратує той факт, що чоловіки й дружини довіряють своє таємне листування таким слабким методам шифрування».

Найважливіша з розробок «МІ-8» привела до звинувачення Лотара Вітцьке -єдиного німецького шпигуна, засудженого в США до страти під час Першої світової війни. 25 січня 1918 року при обшуку в його багажі був виявлений шифрований лист, датований 15 січня. Він потрапив до «МІ-8» тільки навесні і пробув там протягом ще декількох місяців, поки криптоаналітики безуспішно намагалися його дешифрувати. Зрештою цей лист вдалося прочитати Менлі, який у з'ясував, що він був надісланий німецьким послом у Вашингтоні Еккардтом німецькому консулу в Мексиці. Відкритий текст листа був таким: